Позначка: Офіс Президента

  • Зеленський звільнив Ірину Мудру з посади заступниці керівника ОП після повідомлень про обшуки

    Зеленський звільнив Ірину Мудру з посади заступниці керівника ОП після повідомлень про обшуки

    Президент України Володимир Зеленський звільнив Ірину Мудру з посади заступниці керівника Офісу президента. Кадрове рішення з’явилося 19 серпня — того ж дня, коли ЗМІ повідомили про обшуки в межах масштабної спецоперації НАБУ та САП.

    Відповідний указ №734/2026 оприлюднений на офіційному сайті президента України.

    У документі йдеться про звільнення Ірини Мудрої з посади заступниці керівника Офісу президента. Причини такого кадрового рішення безпосередньо в указі не зазначені.

    Указ президента України №734/2026

    Звільнення відбулося на тлі гучної операції НАБУ і САП

    Рішення президента привернуло особливу увагу через події, які розгорнулися вранці 19 серпня. НАБУ та САП оголосили про проведення спецоперації «Форест Гамп» із викриття ймовірної злочинної організації, до якої, за інформацією антикорупційних органів, входили представники вищих ешелонів влади.

    НАБУ заявило, що організацію очолювали чинний та колишній народні депутати, а серед її учасників були високопосадовці Офісу президента та інші особи.

    Згодом у ЗМІ з’явилася інформація про проведення обшуків у Ірини Мудрої. Також медіа з посиланням на власні джерела почали називати інших можливих фігурантів розслідування.

    Водночас важливо розмежовувати офіційно підтверджені факти та інформацію з джерел: сам указ президента не пов’язує звільнення Мудрої з розслідуванням НАБУ та САП.

    НАБУ оприлюднило перші записи

    У межах спецоперації антикорупційне бюро вже опублікувало короткий фрагмент записів розмов ймовірних учасників схеми.

    На записі, зокрема, звучать фрази про гроші та «4 мішки». Офіційного пояснення, про які саме суми чи операції йдеться, НАБУ на момент публікації не надало.

    Правоохоронці пообіцяли розкрити більше деталей масштабної операції пізніше.

    Що відомо про Ірину Мудру

    Ірина Мудра працювала заступницею керівника Офісу президента з березня 2024 року. До переходу в ОП вона обіймала посаду заступниці міністра юстиції України.

    В Офісі президента до сфери її відповідальності належали, зокрема, юридичні питання та робота, пов’язана з міжнародними механізмами притягнення Росії до відповідальності за агресію проти України.

    Таким чином, 19 серпня Мудра офіційно припинила роботу на посаді заступниці керівника ОП. Водночас детальні обставини антикорупційного розслідування та процесуальний статус осіб, яких ЗМІ пов’язують зі справою, ще мають бути офіційно розкриті НАБУ і САП.

  • НАБУ оприлюднило «плівки» у справі про топкорупцію: у розмовах фігурує Офіс президента

    НАБУ оприлюднило «плівки» у справі про топкорупцію: у розмовах фігурує Офіс президента

    НАБУ опублікувало перший фрагмент записів у межах масштабної антикорупційної спецоперації «Форест Гамп». На записах ймовірні учасники схеми обговорюють гроші, а в матеріалах справи фігурують високопосадовці Офісу президента та народні депутати.

    Національне антикорупційне бюро 19 серпня оприлюднило короткий фрагмент матеріалів, отриманих під час документування ймовірної злочинної організації. Операція НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури отримала назву «Форест Гамп».

    На 47-секундному відео можна почути уривки розмов фігурантів. Зокрема, один зі співрозмовників говорить про «4 мішки». Також звучить фраза про оформлення коштів на дітей та оплату їхнього навчання.

    Водночас НАБУ поки не пояснило, про які саме суми або операції йдеться, та не ідентифікувало учасників оприлюднених розмов.

    Що відомо про операцію «Форест Гамп»

    Раніше НАБУ та САП повідомили про проведення масштабної спецоперації з викриття ймовірної злочинної організації у вищих ешелонах влади.

    За даними антикорупційних органів, її очолювали чинний та колишній народні депутати України, а серед учасників названі високопосадовці Офісу президента та інші особи.

    Водночас низка українських політиків і ЗМІ почали називати можливих фігурантів справи.

    Народний депутат Ярослав Железняк заявив, що справа може стосуватися чинного нардепа, пов’язаного із забудовою. Олексій Гончаренко своєю чергою повідомив про обшуки у заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої.

    За інформацією РБК-Україна з посиланням на джерела, серед можливих фігурантів також називають народного депутата Вадима Столара та колишнього депутата Максима Микитася.

    Важливо, що НАБУ та САП на момент публікації офіційно не підтвердили ці прізвища, тому інформація про конкретних осіб залишається неофіційною.

    НАБУ обіцяє нові подробиці

    Опублікований запис, імовірно, є лише першою частиною матеріалів спецоперації. Антикорупційне бюро заявило, що детальнішу інформацію щодо розслідування повідомить пізніше.

    Таким чином, поки невідомі повний склад ймовірної організації, суми, які могли фігурувати у схемі, конкретні епізоди та процесуальний статус усіх осіб, про яких ідеться у справі.

  • НАБУ і САП розпочали гучну спецоперацію: у справі фігурують нардепи та високопосадовці Офісу президента

    НАБУ і САП розпочали гучну спецоперацію: у справі фігурують нардепи та високопосадовці Офісу президента

    Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура вранці 19 серпня заявили про проведення масштабної спецоперації з викриття злочинної організації у вищих ешелонах української влади. За даними антикорупційних органів, її діяльність пов’язують із чинним і колишнім народними депутатами, а також високопосадовцями Офісу президента.

    Про проведення операції повідомили НАБУ та САП. Інформацію вже підтвердили низка українських ЗМІ.

    За офіційною інформацією, йдеться про злочинну організацію, яка, за даними слідства, діяла під керівництвом чинного та колишнього народних депутатів України. До її діяльності також можуть бути причетні високопосадовці Офісу президента та інші особи.

    При цьому НАБУ поки не розкриває ані імен фігурантів, ані суті ймовірної злочинної схеми, ані кількості осіб, щодо яких проводяться слідчі дії.

    У Бюро заявили, що детальну інформацію оприлюднять згодом.

    Хто може фігурувати у справі

    Офіційно прізвища ймовірних учасників організації станом на ранок 19 серпня не називалися. Тому повідомлення про конкретних політиків або посадовців наразі не можна подавати як встановлений факт.

    Водночас народний депутат Ярослав Железняк заявив, що, за його інформацією, одним із фігурантів може бути чинний депутат, пов’язаний із забороненою ОПЗЖ, якого він охарактеризував як «дуже відомого забудовника». Офіційного підтвердження цієї інформації від НАБУ чи САП наразі немає.

    На цей момент достеменно відомо лише те, що слідство говорить про чинного народного депутата, колишнього народного депутата, високопосадовців ОП та інших осіб.

    Спецоперація триває

    Заява антикорупційних органів з’явилася вранці 19 серпня. НАБУ і САП назвали свої дії саме спецоперацією з викриття злочинної організації, однак не повідомили, на якій стадії перебуває розслідування та які процесуальні дії проводяться.

    Також наразі немає офіційної інформації про можливі затримання, вручення підозр чи проведення обшуків у конкретних посадовців.

    Це важливий нюанс, оскільки в перших повідомленнях у медіа вже почали з’являтися припущення щодо можливих фігурантів. До оприлюднення матеріалів НАБУ та САП такі версії залишаються непідтвердженими.

    Чому справа може стати резонансною

    Сам масштаб заявленого кола фігурантів робить нове розслідування потенційно одним із найгучніших політичних антикорупційних сюжетів останнього часу.

    Йдеться не про окремого чиновника чи депутата. НАБУ та САП прямо використовують формулювання про «злочинну організацію», керівництво якою пов’язують одразу з чинним і колишнім парламентарями, а участь — із високопосадовцями президентського Офісу.

    Водночас до появи конкретних підозр говорити про доведену винуватість будь-кого з можливих фігурантів не можна. Остаточне рішення щодо винуватості особи може ухвалити лише суд.

    НАБУ та САП пообіцяли найближчим часом розкрити подробиці операції.

    Новина доповнюється.

  • Кадрова невизначеність: ситуація навколо очільників Міноборони та МЗС

    Кадрова невизначеність: ситуація навколо очільників Міноборони та МЗС

    Напередодні нового пленарного тижня Верховної Ради питання призначення постійних очільників оборонного та зовнішньополітичного відомств залишається головною кадровою інтригою в кулуарах парламенту.

    Контекст та можливі сценарії розвитку подій

    • Міністерство оборони: Після липневої відставки Михайла Федорова та призначення т.в.о. Євгенія Хмари в суспільстві й політикумі тривали дискусії щодо можливого реваншу чи повернення ексміністра. Попри заяви самого Федорова про готовність працювати лише на цій посаді та акції підтримки, Офіс Президента не поспішає повторно подавати його кандидатуру.
    • Міністерство закордонних справ: Андрій Сибіга продовжує повноцінно виконувати свої обов’язки та керувати дипломатичним корпусом (зокрема, очолював щорічну нараду українських послів на початку серпня 2026 року). Хоча в парламентських колах регулярно виникають чутки про ймовірну ротацію голови МЗС, офіційних заяв про його відставку з боку Офісу Президента чи самого дипломата не лунало.
    • Процедурний момент: Згідно з Конституцією України, призначення голів Міноборони та МЗС належить до виключної прерогативи Президента. Поки подань немає в системі Верховної Ради, депутати не мають юридичних підстав для голосування.

    З повідомлення нардепа Олексія Гончаренка:

    «На цю хвилину в Раду Зеленським не внесене подання на посаду міністра оборони та міністра закордонних справ. Нагадаю, що пленарний тиждень Ради починається післязавтра».

  • Місяць протестів не зупинив людей: акції «Поверніть Федорова» тривають уже 31-й

    Місяць протестів не зупинив людей: акції «Поверніть Федорова» тривають уже 31-й

    Акції з вимогою повернути Михайла Федорова на посаду міністра оборони України увійшли у 31-й день. Після місяця протестів учасники не відмовляються від своїх вимог та заявляють про необхідність діалогу влади із суспільством. Напередодні, 14 серпня, чергові акції відбулися у Києві та інших українських містах.

    15 серпня протестна кампанія, що розпочалася після кадрових рішень навколо Міністерства оборони, перетнула символічну місячну позначку.

    Увечері 14 серпня на площі Івана Франка в центрі столиці знову зібралися прихильники колишнього очільника Міноборони. За різними повідомленнями медіа, йшлося про кількасот учасників. NV повідомляло приблизно про 500 людей, тоді як Суспільне писало, що на момент роботи його кореспондентів на площі перебувало до сотні учасників. Така різниця може бути пов’язана з часом підрахунку та рухом людей під час акції.

    Протестувальники традиційно принесли із собою картонні плакати. Серед гасел, які фіксували журналісти, були заклики повернути Федорова до Міністерства оборони, продовжити розпочаті ним реформи та почути позицію учасників протесту. На плакатах, зокрема, можна було побачити написи «Поверніть Федорова», «Тема не закрита, поки нас не почули», «Федоров = крок до перемоги» та інші.

    Однак після місяця протестів їхній порядок денний поступово стає ширшим. Учасники говорять не тільки безпосередньо про повернення ексміністра, а й про необхідність збереження реформ в оборонному секторі та прямої комунікації влади із суспільством.

    14 серпня активісти у Києві проводили відкритий збір пропозицій щодо вимог до Офісу президента. За інформацією Суспільного, йшлося про спробу сформувати спільну позицію протестувальників.

    Ветеран Дмитро Козятинський, коментуючи тридцятий день протестів, також говорив про необхідність діалогу між владою та учасниками акцій.

    Водночас серед протестувальників уже є розуміння, що перспектива фактичного повернення Федорова на попередню посаду стала менш визначеною. За даними медіа, частина учасників визнає зменшення таких сподівань, але при цьому не збирається припиняти акції. Зокрема, звучить позиція про продовження протестів принаймні до моменту, коли питання керівництва Міністерством оборони буде остаточно врегульоване.

    Протести при цьому давно вийшли за межі столиці. 14 серпня акції відбувалися, зокрема, у Харкові, Дніпрі та Івано-Франківську. В останньому учасники втретє провели протестну ходу на підтримку Федорова.

    У Харкові 14 серпня також відзначали вже 30-й день акцій. Учасники продовжували виходити з вимогами щодо кадрового рішення в Міноборони та з плакатами на підтримку ексміністра.

    Тривалий протестний рух почався після подій середини липня. 15 липня Михайло Федоров підтвердив, що залишає посаду міністра оборони, яку обіймав із січня 2026 року. Після цього у Києві та регіонах почали збиратися учасники мирних акцій із вимогою не звільняти, а згодом — повернути його до керівництва оборонним відомством.

    Уже 16 липня президент Володимир Зеленський повідомив про рішення доручити генерал-майору Євгену Хмарі виконувати обов’язки міністра оборони. Відтоді саме Хмара тимчасово керує оборонним відомством.

    Сам Федоров після відставки не зник із публічного простору. ЗМІ повідомляли, що він відмовився від запропонованих йому альтернативних посад і допускав повернення саме до Міністерства оборони.

    На початку серпня ситуація отримала новий поворот. 6 серпня Федоров заявив у розмові із Сергієм Стерненком, що від президента не було категоричного «ні» щодо можливості його повернення до Міноборони. Це знову підживило дискусію навколо можливого кадрового рішення.

    Водночас політичні експерти оцінюють таку перспективу обережніше. Політолог Володимир Фесенко в коментарі Радіо Свобода висловив думку, що Зеленський навряд чи поверне Федорова на посаду, оскільки це могло б виглядати як рішення, ухвалене під тиском вулиці. За його оцінкою, для президента зараз визначальним фактором залишається перебіг війни. Це саме експертна оцінка, а не офіційна позиція президента чи Офісу президента.

    Однією з причин суспільної підтримки Федорова учасники акцій називають зміни, які розпочалися в оборонному відомстві за час його роботи. Під час протестів регулярно звучать вимоги не допустити згортання реформ та забезпечити їхню наступність незалежно від кадрових рішень. Саме ця теза поступово стала одним із центральних мотивів протестної кампанії.

    Масштаб акцій протягом місяця змінювався. Окремі дні збирали сотні людей, тоді як найбільші ходи — тисячі. Зокрема, 31 липня у Києві відбулася масштабна хода від пам’ятника Тарасу Шевченку до площі Івана Франка. Тоді медіа повідомляли про тисячі учасників, які пройшли центром столиці з вимогою продовжити діалог із Федоровим і дати можливість завершити оборонні реформи.

    Того самого дня акції та ходи проходили й в інших містах. Наприклад, у Львові 31 липня відбулася вже шістнадцята мирна акція. Наступного дня містяни зібралися знову, а учасники закликали владу «не зупинятися на півдорозі».

    Протести, таким чином, виявилися значно тривалішими, ніж одноразова реакція на кадрове рішення. Від середини липня вони пройшли шлях від перших «картонкових» мітингів до багатотисячних ход і щоденних або регулярних акцій у різних регіонах.

    Станом на ранок 15 серпня офіційного рішення про повернення Михайла Федорова на посаду міністра оборони немає. Так само немає підтвердження, що влада готує саме такий кадровий крок. Тому будь-які твердження про нібито вже ухвалене рішення щодо його повернення наразі були б передчасними.

    Проте після 30 повних днів протестів історія не завершилася. Акції «Поверніть Федорова» входять у 31-й день, а їхні учасники дедалі частіше наголошують: питання для них полягає вже не тільки в прізвищі керівника Міноборони, а й у збереженні оборонних реформ, відповідальності за кадрові рішення та готовності державної влади вести відкритий діалог із суспільством.

  • Сибігу розглядають на посаду посла у Польщі після виходу з МЗС

    Сибігу розглядають на посаду посла у Польщі після виходу з МЗС

    Посольство України у Варшаві найближчим часом змінить керівника. Після того як Василь Боднар перейде на посаду заступника міністра закордонних справ — про це 3 серпня на нараді послів заявив Володимир Зеленський, — одна з найважливіших дипломатичних місій Києва звільняється. І саме зараз у вузькому колі, яке відстежує кадрові процеси, з’явилася інформація: уже третє незалежне джерело підтверджує, що восени Андрій Сибіга може залишити посаду виконувача обов’язків міністра і вирушити послом до Польщі. Хто його замінить, поки невідомо.

    Сибіга — один із небагатьох українських дипломатів, для яких Варшава не є чужою територією. У 1998–2002 роках він працював другим, потім першим секретарем посольства. У 2008–2012-му — радником-посланником. Володіє польською. Після Туреччини (2016–2021) і посади заступника керівника Офісу президента (2021–2024) він став міністром у вересні 2024-го, замінивши Дмитра Кулебу. Після липневої урядової ротації 2026 року, коли Верховна Рада затвердила новий Кабмін на чолі з Сергієм Корецьким, Сибіга залишився виконувачем обов’язків. Повноцінне призначення міністрів закордонних справ і оборони тоді відклали.

    Польський напрямок для Києва залишається одночасно стратегічним і найскладнішим. Через територію сусідньої держави проходить левова частка логістики для фронту. У Польщі проживають близько двох мільйонів українців. Водночас останні півтора року відносини пройшли через кілька гострих фаз — історичні суперечки, рішення щодо орденів, риторика навколо УПА, антиукраїнські інциденти. Сибіга був одним із тих, хто намагався гасити ескалацію: у червні 2026-го він публічно повернув польську державну нагороду після рішення щодо ордена Зеленського, пізніше передавав Сікорському пакет антикризових кроків і неодноразово підкреслював, що емоції грають на руку лише Москві.

    Призначення досвідченого переговорника з глибоким знанням польського політичного поля на посаду посла виглядає логічним саме зараз, коли Боднар повертається до Києва, а відносини потребують не стільки публічної риторики, скільки щоденної, часто непублічної роботи. Для Банкової це також спосіб зберегти контроль над ключовим напрямом і не допустити різкої зміни курсу: Сибіга вже кілька років працює в одній системі координат з Офісом президента.

    Питання наступника залишається повністю відкритим. У грудні 2025-го в публічному просторі з’являлися чутки, що місце Сибіги може зайняти тодішній перший заступник міністра Сергій Кислиця. Однак від січня 2026-го Кислиця працює першим заступником керівника Офісу президента Кирила Буданова і в переговорних процесах з партнерами. Нових імен, які б активно обговорювалися в контексті повноцінного призначення на посаду міністра закордонних справ, у відкритих джерелах наразі немає. Після липневої ротації президент прямо говорив про необхідність закріпити за окремими людьми конкретні пріоритетні зовнішньополітичні треки — від США і ЄС до сусідів і Близького Сходу. Хто саме візьме на себе загальне керівництво МЗС, стане зрозуміло лише тоді, коли з’явиться офіційна номінація від Банкової.

    Поки міністерство працює в режимі виконувача обов’язків, а посольство у Варшаві готується до ротації, осінній кадровий сценарій, про який говорять джерела, може стати однією з перших видимих ознак того, як саме Банкова розставляє людей на ключових напрямках після липневого оновлення влади.

     

  • Кравченко пішов на конфлікт із Татаровим і проводить операції без відома ОП – УП

    Кравченко пішов на конфлікт із Татаровим і проводить операції без відома ОП – УП

    Генеральний прокурор Руслан Кравченко, за інформацією «Української правди», вступив у прямий конфлікт із заступником керівника Офісу президента Олегом Татаровим, який протягом останніх років мав значний вплив на правоохоронний блок влади. Одним із проявів цього протистояння стала практика проведення резонансних правоохоронних операцій без попереднього інформування Татарова.

    Про це йдеться в матеріалі «Української правди», оприлюдненому 11 серпня.

    Одним із ключових епізодів видання називає масштабну операцію проти посадовців Національної поліції у справі про так звані «порноофіси».

    Операцію проти топполіцейських провели без відома Татарова

    За даними УП, Кравченко не попередив Татарова про підготовку операції, під час якої правоохоронці одночасно провели слідчі дії в кількох регіональних управліннях Нацполіції.

    Сама операція відбулася 20 травня 2026 року. Офіс генерального прокурора спільно зі Службою безпеки України заявив про викриття корупційної схеми в Національній поліції. Слідство стверджує, що керівники територіальних підрозділів поліції в Івано-Франківській, Тернопільській та Житомирській областях могли за гроші забезпечувати безперешкодну діяльність мережі так званих «порноофісів».

    Тоді були затримані начальник ГУНП в Івано-Франківській області та його заступник, перший заступник керівника поліції Тернопільщини, заступник начальника поліції Житомирської області, а також водій автогосподарства Центру обслуговування підрозділів МВС. За версією слідства, останній виконував роль посередника.

    Що відомо про схему з «порноофісами»

    За матеріалами слідства, посадовці нібито отримували гроші за невтручання у діяльність осіб, які створювали та поширювали через інтернет порнографічний контент.

    Слідство заявляло, що розмір так званої «абонплати» міг становити $20 000 щомісяця для керівництва одного з регіональних підрозділів поліції. Ще $5000, за версією правоохоронців, отримував посередник.

    Правоохоронці задокументували кілька передач коштів. Зокрема, у лютому посередник нібито отримав $45 000, а у квітні – ще $25 000.

    Під час обшуків у фігурантів також вилучили шість дорогих автомобілів, швейцарські годинники, зброю та готівку в різних валютах на загальну суму понад 22,6 млн грн.

    У МВС заявляли, що знали про розслідування

    Водночас твердження про секретність операції саме від Татарова не означає, що про неї не знало керівництво Міністерства внутрішніх справ.

    Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко після резонансних затримань заявив, що МВС знало про розслідування від самого початку та сприяло правоохоронцям. Міністерство також повідомило про звільнення водія, який фігурував у справі.

    Таким чином, операція не була повністю закритою всередині правоохоронної системи. За версією УП, принциповим моментом стало саме те, що про неї заздалегідь не повідомили Татарова.

    Чому можливий конфлікт важливий

    Татарова в українському політичному середовищі протягом останніх років пов’язували з координацією правоохоронного напряму в Офісі президента. Тому повідомлення про те, що генеральний прокурор проводить великі операції без його попереднього відома, може свідчити про зміну неформального балансу впливу всередині правоохоронної вертикалі.

    Однак наразі ані Кравченко, ані Татаров публічно не підтвердили наявність особистого конфлікту. Так само немає офіційного підтвердження, що генпрокурор зобов’язаний погоджувати з посадовцями ОП проведення конкретних слідчих операцій.

    Саме тому повідомлення про протистояння Кравченка і Татарова варто відокремлювати від установлених фактів у справі «порноофісів»: затримання та слідчі дії офіційно підтверджені, тоді як інформація про внутрішній конфлікт у владній команді ґрунтується на даних джерел «Української правди».

  • У «Нафтогазі» завершили велике кадрове перезавантаження: до наглядової ради увійшов Соболев

    У «Нафтогазі» завершили велике кадрове перезавантаження: до наглядової ради увійшов Соболев

    Кабінет Міністрів завершив формування наглядової ради НАК «Нафтогаз України», призначивши її останнього члена від держави. Ним став Олексій Соболев — колишній міністр економіки, довкілля та сільського господарства, який наприкінці липня перейшов до Офісу президента та став заступником його керівника. Таким чином одна з найбільших державних компаній України отримала повністю сформований орган корпоративного управління після масштабного кадрового перезавантаження в енергетичному секторі.

    Відповідне рішення Кабмін ухвалив ще 6 серпня 2026 року. Йдеться про урядове розпорядження №763-р, яким Соболева обрано членом наглядової ради «Нафтогазу» саме як представника держави. Інформація про рішення була оприлюднена на урядовому порталі.

    Таким чином завершився процес формування нового складу наглядової ради стратегічної державної компанії, який тривав кілька місяців.

    Хто тепер входить до наглядової ради «Нафтогазу»

    Ключові кадрові рішення щодо нового складу наглядової ради були ухвалені ще навесні.

    Її очолив канадський фахівець Данкан Найтінгейл, який має понад 30 років досвіду роботи у нафтогазовій галузі та спеціалізується на операційному управлінні видобутком і стратегічному розвитку енергетичних активів. Раніше він, зокрема, очолював наглядову раду «Укрнафти».

    Заступником голови наглядової ради став державний секретар Кабінету Міністрів Костянтин Мар’євич.

    До незалежних членів також увійшли Роберт Слешинський, Ерік Расмуссен та Тор Мартін Анфіннсен. Державу в раді представляють Анна Артеменко, Костянтин Мар’євич та тепер Олексій Соболев.

    Ще на першому засіданні нового складу, яке відбулося 12 березня в Києві, члени ради сформували три основні комітети.

    Комітет із питань призначень, винагород і оцінювання очолив Роберт Слешинський. Комітет з аудиту та фінансів — Ерік Расмуссен, а комітет зі стратегії та сталого розвитку — Тор Мартін Анфіннсен. Тоді ж наглядова рада затвердила календар своїх засідань на 2026 рік.

    Приєднання Соболева фактично закриває останню вакансію та дозволяє наглядовій раді працювати у повному складі.

    Соболев лише нещодавно перейшов до Офісу президента

    Нове призначення привертає увагу ще й через стрімкі кадрові зміни в кар’єрі Олексія Соболева протягом останніх тижнів.

    30 липня президент Володимир Зеленський призначив його заступником керівника Офісу президента. На цій посаді Соболев відповідає за економічний напрям. Президент тоді пояснював, що він має працювати в координації з прем’єр-міністром Сергієм Корецьким, міністром економіки Олександром Кравченком, іншими членами уряду та регіональною владою.

    Тобто між переходом Соболева до президентської команди та рішенням Кабміну про його включення до наглядової ради «Нафтогазу» минув лише приблизно тиждень.

    Ще до офіційного призначення Зеленський повідомляв, що Соболев приєднається до економічного напряму роботи президентської команди.

    До цього він очолював Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.

    Соболев став міністром у липні 2025 року після реорганізації економічного блоку уряду. До цього він працював першим заступником міністра економіки.

    На посаді в уряді Соболев був залучений до низки стратегічних для України напрямів — цифрової трансформації державного управління, переговорів із Європейським Союзом щодо Ukraine Facility, залучення інвестицій та роботи над українсько-американським інвестиційним фондом відновлення.

    Від інвестиційного бізнесу до «Прозорро.Продажі» та уряду

    Соболев має значний досвід роботи у фінансовому та інвестиційному секторі.

    Він закінчив Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана за спеціальністю «Фінанси» та має сертифікацію CFA.

    До переходу на державну службу працював в інвестиційній сфері, зокрема в Dragon Asset Management, де займався управлінням активами.

    У 2015–2016 роках Соболев працював радником міністра інфраструктури, після чого став одним із ключових менеджерів реформи продажу державних активів.

    Він очолював державне підприємство «Прозорро.Продажі», яке розбудовувало електронну систему реалізації державного та комунального майна. Згодом перейшов до Міністерства економіки, де поступово піднявся до посади першого заступника міністра, а пізніше очолив об’єднане міністерство.

    Тепер його професійний маршрут продовжується одночасно в Офісі президента та органі корпоративного управління найбільшої державної енергетичної групи.

    «Нафтогаз» переживає масштабне кадрове оновлення

    Зміна наглядової ради є частиною значно ширшого переформатування системи управління державними енергетичними компаніями.

    Наприкінці 2025 року влада оголосила про масштабне оновлення наглядових рад підприємств енергетичного та оборонного секторів. Після цього розпочався відбір нових незалежних членів і представників держави.

    Зміни торкнулися не лише «Нафтогазу». До переліку підприємств, де переглядалася система корпоративного управління, потрапили «Енергоатом», «Укренерго», «Укргідроенерго», «Центренерго», «Оператор ринку», «Українські розподільні мережі», Енергетична компанія України та Оператор ГТС України.

    Для «Нафтогазу» кадрове перезавантаження відбувається ще й на рівні виконавчого керівництва.

    У липні Сергій Федоренко став виконувачем обов’язків голови правління компанії після переходу Сергія Корецького на посаду прем’єр-міністра.

    Саме Корецький ще в березні, коментуючи початок роботи оновленої наглядової ради, називав формування професійного й незалежного органу важливим кроком для подальшого розвитку «Нафтогазу» та продовження реформи корпоративного управління.

    Чому наглядова рада «Нафтогазу» має особливе значення

    НАК «Нафтогаз України» залишається однією з ключових державних компаній і має критичне значення для енергетичної безпеки країни.

    Наглядова рада не займається щоденним оперативним керуванням компанією, однак її повноваження охоплюють стратегічні питання, контроль за роботою правління, аудит, фінансовий контроль, систему винагород керівництва та визначення довгострокових напрямів розвитку групи.

    Особливої ваги ці функції набувають під час війни, коли українська газова інфраструктура залишається однією з цілей російських атак.

    У липні «Нафтогаз», зокрема, повідомляв про удари по газовидобувних об’єктах у Полтавській, Харківській та Сумській областях. Частина обладнання була пошкоджена, а на окремих об’єктах виникали масштабні пожежі.

    Одночасно компанія має забезпечувати видобуток і накопичення газу, проходження опалювального сезону, відновлення пошкодженої інфраструктури та фінансову стабільність групи.

    Фінансові показники також демонструють складність ситуації. За наведеними Forbes даними, виручка групи «Нафтогаз» за 2025 рік зросла на 5,7% — із 256,4 млрд до 270,9 млрд грн. Однак собівартість реалізованої продукції та послуг збільшилася майже на 30%, через що валовий прибуток скоротився приблизно вдвічі — з 79 млрд до 40 млрд грн.

    Тому завершення формування наглядової ради відбувається для «Нафтогазу» у непростий момент. Компанія одночасно проходить кадрове перезавантаження, працює в умовах регулярних російських атак на енергетичну інфраструктуру та готується до нового опалювального сезону.

    Призначення Олексія Соболева стало фінальним елементом цього етапу кадрової перебудови. Після рішення Кабміну наглядова рада «Нафтогазу» повністю укомплектована, а сам Соболев отримав нову роль лише через кілька днів після переходу з уряду до економічного блоку Офісу президента.

  • Листи від військових змінили умови для Єрмака: ВАКС дозволив йому їздити майже всією лівобережною Україною

    Листи від військових змінили умови для Єрмака: ВАКС дозволив йому їздити майже всією лівобережною Україною

    Вищий антикорупційний суд пом’якшив частину процесуальних обмежень для колишнього керівника Офісу президента України Андрія Єрмака, який є підозрюваним у справі про ймовірну легалізацію понад 460 млн грн під час будівництва елітного котеджного містечка «Династія» під Києвом. Суд суттєво розширив територію, в межах якої Єрмак може пересуватися без окремого дозволу детектива, прокурора або суду. Водночас електронний браслет із нього знімати відмовилися.

    Про зміну процесуальних обов’язків повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура. За даними відомства, перед розглядом клопотання до ВАКС практично одночасно надійшли кілька подібних за змістом листів від командирів військових частин в інтересах Єрмака. Захист використав ці звернення як один із аргументів для зміни раніше встановлених обмежень.

    До цього Єрмак мав обов’язок без дозволу не залишати Київ і Київську область. Тепер географія його дозволених поїздок суттєво розширена. Він зможе без окремого погодження перебувати в Києві, Київській, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Сумській, Харківській та Херсонській областях. Також суд дозволив транзитний проїзд через інші регіони України.

    Таким чином, йдеться про значну частину території центральної, східної та південної України. Фактично Єрмак отримав можливість пересуватися значно ширшою територією, ніж передбачалося попередньою редакцією покладених на нього процесуальних обов’язків.

    У САП наголосили, що прокурор виступав проти такого пом’якшення запобіжного заходу. Сторона обвинувачення аргументувала свою позицію тим, що попередні обмеження не перешкоджали Єрмаку брати участь у проєкті з надання правової допомоги військовослужбовцям, на що посилався його захист.

    Саме тема роботи з військовими, судячи з повідомлення прокуратури, стала центральною у клопотанні про розширення можливостей для поїздок. Водночас САП не повідомляла, що командири військових частин здійснювали будь-який незаконний вплив на суд або прокуратуру. Відомо лише, що кілька звернень схожого змісту були подані до суду й використані стороною захисту як аргументація необхідності ширшої географії пересування.

    Захист колишнього керівника ОП просив суд піти ще далі та скасувати обов’язок носити електронний засіб контролю. Цю частину клопотання суддя не задовольнив. Отже, попри розширення території дозволених поїздок, Єрмак і надалі має носити електронний браслет.

    Інші процесуальні обов’язки, покладені на нього після внесення застави, також залишаються чинними у межах відповідних судових рішень. Раніше суд зобов’язував Єрмака прибувати за викликом детектива, прокурора та суду, повідомляти про зміну місця проживання та роботи, не спілкуватися з визначеним колом осіб, здати документи для виїзду за кордон та носити електронний засіб контролю. Апеляційна палата ВАКС у травні залишила основний запобіжний захід без змін.

    Справа проти колишнього керівника Офісу президента стала однією з найрезонансніших антикорупційних справ 2026 року. 11 травня НАБУ та САП повідомили Єрмаку про підозру у справі, пов’язаній із будівництвом елітного котеджного містечка «Династія» у Козині Київської області. За версією слідства, протягом 2021–2025 років через цей проєкт могло бути легалізовано понад 460 млн грн, одержаних злочинним шляхом.

    Підозру Єрмаку оголосили за частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України — легалізація майна, одержаного злочинним шляхом, за обтяжуючих обставин. Водночас сам статус підозрюваного не означає доведеної вини: відповідно до презумпції невинуватості особа вважається невинуватою, доки її провину не встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

    У матеріалах слідства фігурує будівництво кількох елітних об’єктів нерухомості у Козині. За інформацією антикорупційних органів, справа пов’язана з коштами, походження яких правоохоронці вважають незаконним. Окрім Єрмака, у матеріалах щодо проєкту згадуються інші відомі особи, серед яких колишній віцепрем’єр Олексій Чернишов та бізнесмен Тимур Міндіч. Водночас роль кожного з фігурантів є предметом окремої оцінки слідства і суду.

    14 травня ВАКС обрав Єрмаку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 140 млн грн. Після внесення коштів він залишив слідчий ізолятор, але був зобов’язаний виконувати низку встановлених судом обмежень.

    Згодом захист намагався домогтися зміни запобіжного заходу в апеляції, однак 21 травня Апеляційна палата ВАКС залишила рішення щодо застави у 140 млн грн без змін. На той момент повідомлялося, що Єрмак виконував покладені на нього процесуальні обов’язки, зокрема здав документи для виїзду за кордон і носив електронний браслет.

    Нинішнє рішення ВАКС не скасовує запобіжний захід і не означає закриття кримінального провадження. Суд змінив лише один із процесуальних обов’язків — територіальні рамки, за межі яких підозрюваний не може виїжджати без спеціального дозволу.

    При цьому історія з листами військових частин стала окремою резонансною деталлю справи. САП підкреслила, що звернення надійшли до суду одночасно та були схожими за змістом. Саме вони стали підставою для аргументації захисту щодо необхідності розширити можливості Єрмака для пересування країною.

    Водночас прокурор наполягав, що потреби в таких змінах немає, оскільки попередній режим, за оцінкою САП, уже дозволяв Єрмаку реалізовувати заявлений проєкт юридичної допомоги військовослужбовцям.

    Тому рішення ВАКС стало компромісним: суд погодився розширити територію, де колишній керівник ОП може перебувати без спеціального дозволу, однак відмовився повністю прибирати один із ключових інструментів контролю — електронний браслет.

    Таким чином, станом на 10 серпня Андрій Єрмак залишається підозрюваним у резонансному антикорупційному провадженні, має заставу у розмірі 140 млн грн та продовжує виконувати встановлені судом процесуальні обов’язки. Єдина суттєва зміна — тепер його дозволена географія пересування охоплює Київ і ще вісім областей, а через інші регіони він може проїжджати транзитом.

    Подальше розслідування справи «Династії» триває, а антикорупційні органи мають довести висунуті твердження у встановленому законом порядку.

  • Кадри Зеленського знову в дефіциті, Свириденко можуть призначити послом у США, а люди Єрмака залишаються в системі

    Кадри Зеленського знову в дефіциті, Свириденко можуть призначити послом у США, а люди Єрмака залишаються в системі

    У Києві продовжують шукати вихід із кадрової кризи, яку оголило липневе перезавантаження влади. Колишня прем’єр-міністр Юлія Свириденко, чия відставка в середині липня стала одним із найгучніших епізодів цієї перебудови, надалі розглядається як можливий кандидат на посаду посла України в США. Попри те, що ще в липні джерела в оточенні президента та самої Свириденко повідомляли про її категоричну відмову, розмови про її повернення в дипломатію не припинилися.

    Офіційно Зеленський підтвердив пропозицію ще 23 липня. Виступаючи разом із ірландським прем’єром, він прямо сказав, що розраховував саме на Свириденко, підкреслюючи її роль у укладенні економічних домовленостей із Вашингтоном, зокрема навколо інвестиційного фонду реконструкції. Посол, за його словами, має бути людиною рівня не нижче віце-прем’єра чи міністра. Нинішній посол Ольга Стефанішина на той момент уже просила про відхід з особистих причин. На початок серпня її повноваження фактично завершилися, і контакти з американською стороною тимчасово йдуть через переговорну групу, Офіс президента та уряд.

    Свириденко сама публічно не коментувала статус пропозиції після початкових відмов. Джерела, близькі до неї, ще в середині липня говорили, що вона бере час до вересня. Зараз, майже місяць потому, питання залишається відкритим: інші кандидатури обговорюються, але фінального рішення немає. Призначення людини, яка ще нещодавно очолювала уряд і особисто вела переговори з американським мінфіном, виглядало б логічним з точки зору Вашингтона. З іншого боку, відправка колишнього прем’єра на дипломатичну посаду традиційно сприймається в українській політиці як м’який спосіб вивести впливову фігуру з внутрішньої гри.

    Паралельно з цим у системі влади зберігається інший, менш публічний процес. Кадровий каркас, вибудуваний у роки, коли Андрій Єрмак фактично контролював Офіс президента, продовжує триматися. Багато ключових призначень того періоду не були переглянуті навіть після його відставки в листопаді 2025 року та наступних кримінальних процедур. У травні 2026-го Єрмаку офіційно повідомили про підозру в легалізації 460 мільйонів гривень у рамках справи про будівництво елітного комплексу під Києвом. Суд обрав запобіжний захід із заставою, потім залишив електронний браслет. Формально він поза системою. Фактично, за оцінками кількох співрозмовників у політичних і силових колах, його вплив на окремі кадрові рішення та внутрішні узгодження не зник повністю.

    Саме цю стійкість людей Єрмака пов’язують зі збереженням особистих контактів. За відомостями, які поки неможливо незалежно підтвердити, Зеленський продовжує регулярно спілкуватися з колишнім головою свого Офісу — або особисто, або по телефону. Офіційних підтверджень цих розмов немає. Немає й публічних спільних появ. Але сама можливість таких контактів пояснює, чому частина «кадрів АБ» (прізвисько, під яким Єрмака знали всередині системи за ініціалами Андрій Борисович) досі утримує позиції, попри зміну керівництва Офісу та низку гучних відставок.

    Липнева криза влади показала крихкість нинішньої конструкції. Відставка Свириденко, подальше формування уряду Сергія Корецького, публічний конфлікт навколо Михайла Федорова та заміна Олександра Сирського відбулися в стислі строки й викликали хвилю критики. У німецькій пресі вже писали про «політичний тупик» і хаотичні рішення. В самій Україні експерти відзначають вкрай коротку лаву запасних у президента, одні й ті самі люди переміщуються між міністерствами, Радою нацбезпеки, розвідкою та дипломатією.

    У цьому контексті можливе повернення Свириденко до Вашингтона набуває додаткового сенсу. З одного боку, це спосіб закрити одну з найчутливіших дипломатичних вакансій людиною, яку в американській адміністрації вже знають. З іншого — індикатор того, наскільки глибоко система все ще залежить від старих зв’язків і неформальних домовленостей. Поки рішення щодо посла не ухвалено, а контакти Зеленського з Єрмаком залишаються в зоні закритої інформації, картина залишається незавершеною. Але сам факт, що обидві ці лінії продовжують існувати паралельно, свідчить про те, що перезавантаження влади 2026 року виявилося значно менш радикальним, ніж виглядало збоку.