Uanews.life

Позначка: Офіс Президента

  • За відставкою Михайла Федорова стоїть Давид Арахамія. Джерела

    За відставкою Михайла Федорова стоїть Давид Арахамія. Джерела

    За інформацією наших джерел, за відставкою Михайла Федорова з посади міністра оборони стоїть голова фракції “Слуга Народу” у Верховній Раді  Давид Арахамія.

    “Арахамія збив Федорова однією фразою, яку доніс до Президента: “його рейтинг сильно зростає”.

    Водночас, інформація про те, що Михайло Федоров відмовився від будь-яких інших посад, крім міністра оборони,  правда.

    Але є нюанс. По-перше, Володимир Зеленський  за жодних обставин не відступить, а як через місяць “запакувати” депутатам рішення про висування Федорова на посаду міністра оборони без репутаційних втрат в Офісі не знають.

    По-друге, Олександр Сирський був призначений на посаду  за протекції екс-глави ОП Андрія Єрмака. Саме Єрмак був гарантом того, що “міністри не втручаються у справи військових”.

    Тому не виключено, що протягом тижня, коли вщухне картонний майдан, розпочнеться кампанія проти Михайла Федорова, а там є що “розкопувати”.

    Поки що незрозуміло, від кого буде перший вкид – від ЗМІ чи від правоохоронних органів – Олег Татаров забезпечить злив.

    Також в Офісі на середньому рівні бояться, що Федоров може об’єднатися із Залужним” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше британська The Times повідомляла, що звільнений міністр оборони Федоров може готуватися до участі у президентських виборах

  • У Зеленського завершують «вирішальну зустріч»: в ОП анонсували кадрове рішення

    У Зеленського завершують «вирішальну зустріч»: в ОП анонсували кадрове рішення

    В Офісі президента анонсували офіційну заяву після завершення кількох нарад у Володимира Зеленського, які радник глави держави з питань комунікацій Дмитро Литвин назвав «вирішальними». Його повідомлення з’явилося на тлі протестів із вимогами відставки головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського та численних повідомлень у медіа про можливі зміни у вищому військовому керівництві.

    Про перебіг зустрічей Литвин написав у соціальній мережі X, відповідаючи ветерану ЗСУ та одному з організаторів протестних акцій Дмитру Козятинському. Той публічно запитав представників Банкової, коли суспільство зможе почути чітку позицію президента щодо кадрової ситуації у військовому керівництві.

    У відповідь радник президента повідомив, що одна важлива зустріч уже завершилася, а інша на той момент ще тривала.

    «Щойно завершилася одна майже вирішальна зустріч у президента, зараз триває ще одна — вже фактично вирішальна. Після ухвалення рішень одразу буде офіційна комунікація», — написав Дмитро Литвин.

    При цьому представник Офісу президента не уточнив, якого саме кадрового рішення стосуються наради. Він також прямо не назвав прізвище Олександра Сирського та не підтвердив, що обговорюється саме заміна головнокомандувача ЗСУ.

    Тому слова Литвина наразі свідчать лише про підготовку певного рішення та майбутню офіційну комунікацію Банкової. До появи указу президента або окремого повідомлення Офісу президента стверджувати, що Сирського вже звільнено чи остаточно вирішено звільнити, немає підстав.

    Кадрова інтрига виникла після хвилі повідомлень українських і західних медіа про те, що Володимир Зеленський нібито розглядає можливість зміни військового керівництва. За інформацією джерел Financial Times, президент проводив консультації з командирами та оцінював кандидатів, які могли б забезпечити керовану передачу повноважень без послаблення оборони на фронті.

    Британське видання The Guardian також повідомило з посиланням на джерела, що відставка Сирського нібито стала ймовірною, а головним невирішеним питанням залишається кандидатура можливого наступника. Водночас це повідомлення ґрунтується на анонімних джерелах і не є офіційним рішенням президента України.

    Серед прізвищ, які медіа називали у контексті потенційної заміни головнокомандувача, фігурували командувач Об’єднаних сил ЗСУ Михайло Драпатий, командувач Десантно-штурмових військ Олег Апостол, командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький та командир 2-го корпусу Національної гвардії «Хартія» Ігор Оболєнський. Окремі видання писали про значно ширший перелік претендентів, проте Банкова офіційно його не підтверджувала.

    На тлі цих повідомлень Генеральний штаб ЗСУ виступив із прямим спростуванням. Там заявили, що інформація про начебто звільнення Олександра Сирського не відповідає дійсності. У Генштабі наголосили, що Сирський продовжує виконувати обов’язки головнокомандувача, а генерал-лейтенант Андрій Гнатов залишається начальником Генерального штабу.

    Таким чином, станом на момент заяви Дмитра Литвина офіційний статус Сирського не змінився. Він залишається головнокомандувачем ЗСУ, доки президент не видасть відповідний указ або не оприлюднить інше формальне рішення.

    Напередодні Зеленський провів серію зустрічей із відомими військовими командирами. За повідомленнями медіа, президент спілкувався з командиром 1-го корпусу Національної гвардії «Азов» Денисом Прокопенком, Олегом Апостолом, Ігорем Оболєнським, Михайлом Драпатим та іншими представниками бойових підрозділів. Сам факт таких розмов посилив припущення про підготовку кадрових змін, хоча офіційно Банкова називала їх консультаціями щодо ситуації на фронті та розвитку війська.

    Дискусія щодо майбутнього Сирського загострилася після звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони та публічних заяв про суперечності між оборонним відомством і вищим військовим командуванням. Федоров повідомляв, що пропонував Зеленському змінити головнокомандувача і начальника Генерального штабу, вважаючи це необхідним для переходу до іншої стратегії ведення війни та прискорення реформ.

    Сам Зеленський раніше визнавав, що між керівництвом Міністерства оборони та військовим командуванням існував складний діалог і сторони не змогли досягти необхідної єдності. Президент зазначав, що за таких обставин йому довелося робити вибір між сторонами конфлікту.

    Звільнення Федорова викликало протести у Києві. Учасники акцій вимагали його повернення, відставки Сирського та змін у системі військового управління. Організатори заявляли, що очікують від Зеленського публічної та аргументованої позиції, а не лише повідомлень із посиланням на анонімні джерела.

    Саме до цього контексту належить звернення Дмитра Козятинського, на яке відповів Литвин. Формулювання радника президента про «майже вирішальну» та «фактично вирішальну» зустріч свідчить, що консультації на Банковій підійшли до завершального етапу. Водночас зі слів Литвина неможливо достовірно встановити ні зміст майбутнього рішення, ні коло посадовців, яких воно стосуватиметься.

    Заява також може стосуватися не лише посади головнокомандувача, а ширшої перебудови військового чи оборонного керівництва. Офіс президента поки не оприлюднив порядку денного зустрічей, списку їхніх учасників або деталей обговорення.

    Головним підтвердженим фактом наразі є те, що у Зеленського відбулися дві важливі наради, після яких Банкова пообіцяла офіційно повідомити про ухвалені кадрові рішення. Повідомлення про вже нібито остаточно вирішену відставку Сирського залишаються інформацією медіа та їхніх джерел. До офіційного указу головнокомандувач продовжує виконувати свої обов’язки.

  • В Офісі президента відреагували на чутки про відставку Сирського: що заявили

    В Офісі президента відреагували на чутки про відставку Сирського: що заявили

    В Офісі президента України прокоментували чутки, які останніми днями активно поширюються в соціальних мережах та окремих медіа щодо можливої відставки головнокомандувача Збройних сил України генерала Олександра Сирського. Радник президента з питань комунікацій Дмитро Литвин заявив, що найближчим часом не варто очікувати термінових кадрових рішень, а інформацію з анонімних Telegram-каналів закликав сприймати критично.

    За словами Литвина, інформаційний простір зараз переповнений непідтвердженими повідомленнями про нібито масштабні кадрові перестановки у військовому керівництві. Він наголосив, що не слід очікувати призначень або звільнень «вже сьогодні» лише тому, що про це повідомляють анонімні джерела.

    Його заява пролунала на тлі численних публікацій про можливу заміну головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського та начальника Генерального штабу генерал-лейтенанта Андрія Гнатова.

    Практично одночасно із заявою Офісу президента офіційну позицію оприлюднив і Генеральний штаб ЗСУ. У військовому командуванні наголосили, що інформація про нібито звільнення Сирського не відповідає дійсності. Також у Генштабі спростували повідомлення щодо можливого звільнення начальника Генерального штабу Андрія Гнатова.

    «Генерал Олександр Сирський продовжує виконувати свої службові обов’язки», – зазначили у Генеральному штабі. Аналогічно повідомлено, що генерал-лейтенант Андрій Гнатов також залишається на своїй посаді. У відомстві окремо нагадали, що звільнення з таких посад здійснюється виключно на підставі указу президента України.

    Чутки про можливі кадрові зміни почали активно поширюватися після серії зустрічей президента Володимира Зеленського з українськими військовими командирами.

    20 липня глава держави провів окремі переговори із заступником начальника Генерального штабу Михайлом Драпатим, керівником Об’єднаних сил ЗСУ Володимиром Горбатюком, командиром 3-го армійського корпусу Андрієм Білецьким та командиром корпусу «Хартія» Ігорем Оболєнським. Сам факт цих зустрічей спричинив нову хвилю припущень щодо можливих кадрових перестановок у військовому керівництві. Водночас офіційно їхній зміст не пов’язували із заміною головнокомандувача.

    Напередодні президент також повідомляв, що проводить консультації з командирами різних рівнів щодо подальших рішень у сфері оборони. Після цього в інформаційному просторі з’явилися численні публікації про можливі кадрові зміни, однак жодного офіційного рішення щодо звільнення Сирського або Гнатова не було оприлюднено.

    Останні кадрові дискусії розгорнулися після відставки Михайла Федорова з посади міністра оборони. Сам Зеленський раніше заявляв, що між керівництвом Міністерства оборони та військовим командуванням існували серйозні розбіжності, які негативно впливали на взаємодію. Після цього в медіа почали активно обговорювати можливість подальших кадрових рішень у військовому керівництві.

    Попри численні припущення, станом на вечір 20 липня жодних офіційних документів про зміну головнокомандувача ЗСУ чи начальника Генерального штабу не оприлюднено. І в Офісі президента, і в Генеральному штабі наголошують, що інформація про звільнення Сирського, яка поширюється анонімними джерелами, не відповідає дійсності, а сам генерал продовжує виконувати свої службові обов’язки.

  • Зеленський може звільнити Сирського, але за однієї ключової умови

    Зеленський може звільнити Сирського, але за однієї ключової умови

    Президент України Володимир Зеленський розглядає можливість зміни керівництва Збройних сил України та не виключає звільнення головнокомандувача Олександра Сирського. Водночас остаточне рішення, за інформацією джерел, залежатиме від того, чи вдасться знайти кандидата, здатного забезпечити безперервне управління армією в умовах повномасштабної війни.

    Про це повідомляє Financial Times.

    За даними видання, найближчими днями Володимир Зеленський планує провести зустріч із військовим командуванням, під час якої заслухає оцінку ситуації на фронті та проведе співбесіди з потенційними кандидатами на посаду головнокомандувача ЗСУ.

    Співрозмовник Financial Times стверджує, що глава держави готовий ухвалити рішення про відставку Олександра Сирського лише за умови, якщо буде знайдено командувача, який зможе безболісно перебрати управління військами та забезпечити стабільність оборони на всій лінії фронту, яка нині простягається приблизно на 1200 кілометрів.

    За інформацією видання, головною умовою можливих кадрових змін є відсутність ризиків для керованості української армії під час передачі повноважень. У керівництві держави, як зазначає FT, прагнуть уникнути будь-яких рішень, які могли б негативно вплинути на бойову готовність Збройних сил у період активних бойових дій.

    Видання також зазначає, що дискусії навколо роботи головнокомандувача активізувалися після нещодавніх кадрових змін у Міністерстві оборони України. За оцінкою журналістів, питання взаємодії між військовим і політичним керівництвом стало одним із факторів, які вплинули на обговорення подальших кадрових рішень.

    Раніше президент України Володимир Зеленський ухвалив рішення про звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони. Як повідомлялося, однією з причин такого кроку могла стати відсутність ефективної взаємодії між Міністерством оборони та керівництвом Збройних сил України, зокрема з головнокомандувачем Олександром Сирським.

    Також повідомлялося, що Михайло Федоров раніше пропонував президенту розглянути питання зміни керівництва ЗСУ. Після звільнення Зеленський заявив, що Федоров залишиться у його команді, однак не уточнив, яку саме посаду він може обійняти надалі.

    Сам Федоров згодом повідомив, що президент запропонував йому стати своїм радником, однак він відмовився від цієї пропозиції.

    Після кадрових змін у Міністерстві оборони виконувачем обов’язків міністра було призначено генерал-майора Євгенія Хмару, який до цього очолював Службу безпеки України у статусі тимчасового виконувача обов’язків.

    Як зазначає Financial Times, питання можливого оновлення військового керівництва залишається одним із найважливіших для української влади, адже будь-які кадрові рішення мають враховувати складну ситуацію на фронті та необхідність забезпечення безперервного управління військами.

    На момент публікації офіційних заяв президента України або Офісу президента щодо можливого звільнення Олександра Сирського не було. Інформація про розгляд такого рішення ґрунтується на даних, отриманих Financial Times від джерела, обізнаного з перебігом внутрішніх консультацій.

  • Міністерство оборони очолить Ігор Клименко – в Раді шукають необхідну кількість голосів. Джерела

    Міністерство оборони очолить Ігор Клименко – в Раді шукають необхідну кількість голосів. Джерела

    За інформацією наших джерел в Офісі Президента, Ігор Клименко залишається основним кандидатом на пост міністра оборони, а пуза з його офіційним призначенням пов’язана з необхідністю мінімізувати резонанс довкола звільнення Михайла Федорова.

    “Клименко не відмовлявся від посади міністра оборони, цю історію роздувають, щоб зняти з нього негатив на тлі відставки Михайла Федорова.

    Ситуацію зі збором необхідної голосів за Клименко в Раді дотиснуть, наразі проводиться робота з депутатами” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, 16 липня Володимир Зеленський підтвердив, що міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко розглядається як один з кандидатів на посаду міністра оборонизамість Михайла Федорова.

    Згодом президент повідомив, що доручив в.о. голови СБУ Євгенію Хмарі виконувати обов’язки міністра оборони України.

  • Трамп раптом показав на українського генерала під час зустрічі із Зеленським

    Трамп раптом показав на українського генерала під час зустрічі із Зеленським

    Президент США Дональд Трамп під час переговорів із президентом України Володимиром Зеленським на полях саміту НАТО в Анкарі несподівано публічно відзначив заступника керівника Офісу президента України, бригадного генерала Павла Палісу. Американський лідер назвав українського офіцера одним зі своїх “найулюбленіших солдатів”, а також охарактеризував його як “великого героя”, високо оцінивши його військову службу та внесок у захист України від російської агресії.

    Про це Дональд Трамп заявив під час спільної зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським в Анкарі.

    Зустріч двох президентів була присвячена насамперед питанням подальшої військової підтримки України, розвитку співпраці між Києвом і Вашингтоном, зміцненню української протиповітряної оборони та перспективам завершення війни. Водночас один із найбільш неочікуваних моментів переговорів стався тоді, коли американський президент звернув увагу на одного з членів української делегації.

    Під час спілкування Трамп помітив заступника керівника Офісу президента Павла Палісу, який був присутній у залі разом з іншими представниками української сторони. Побачивши українського військового, президент США вирішив особисто звернутися до нього, не приховуючи свого позитивного ставлення.

    “Ось один з моїх найулюбленіших солдатів”, — сказав Дональд Трамп, показуючи на Павла Палісу.

    Після цього американський президент звернувся безпосередньо до українського офіцера, поцікавившись, як у нього справи. Трамп зазначив, що вже неодноразово бачив Палісу під час різних міжнародних зустрічей та офіційних заходів, що свідчить про його обізнаність із представниками українського військово-політичного керівництва.

    “У тебе все добре?” — запитав президент США.

    Продовжуючи розмову, Трамп публічно похвалив українського військового та наголосив, що той виконує надзвичайно важливу роботу.

    “Він робить чудову роботу. Великий герой”, — заявив американський лідер.

    Такі слова пролунали в присутності президента України Володимира Зеленського та членів обох делегацій і стали одним із найбільш емоційних епізодів зустрічі. Публічне визнання заслуг українського офіцера з боку президента США стало своєрідним жестом підтримки не лише особисто Павла Паліси, а й українських військових загалом, які вже понад чотири роки ведуть боротьбу проти російської агресії.

    Павло Паліса є одним із найвідоміших українських військових командирів нового покоління. Він здобув широку повагу серед військових ще задовго до призначення в Офіс президента завдяки безпосередній участі у бойових діях та командуванню підрозділами, які виконували найскладніші бойові завдання на сході України.

    Відомий за позивним “Хантер”, Павло Паліса після початку повномасштабного вторгнення Росії достроково припинив навчання у Сполучених Штатах та повернувся в Україну, щоб долучитися до оборони держави. Такий крок став одним із символів рішення багатьох українських офіцерів залишити закордонні програми підготовки та повернутися безпосередньо на фронт.

    Після повернення він очолив 5-й окремий штурмовий полк, який виконував бойові завдання на найгарячіших напрямках. Згодом Паліса став командиром 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр”, яка брала активну участь у тривалих і виснажливих боях за Бахмут. Саме під його керівництвом бригада виконувала низку складних оборонних і наступальних операцій, здобувши репутацію одного з найефективніших з’єднань української армії.

    Наприкінці листопада 2024 року президент України Володимир Зеленський призначив Павла Палісу заступником керівника Офісу президента. На новій посаді він відповідає за координацію низки оборонних напрямків, взаємодію з військовим командуванням, стратегічне планування та реалізацію оборонної політики держави.

    У лютому 2026 року указом президента України Павлу Палісі було присвоєно військове звання бригадного генерала. Це рішення стало черговим підтвердженням високої оцінки його діяльності як з боку військового командування, так і керівництва держави.

    За роки служби Павло Паліса був нагороджений Хрестом бойових заслуг, орденом Богдана Хмельницького III ступеня та іншими державними відзнаками за мужність, професіоналізм і особистий внесок у захист України.

    Заява Дональда Трампа прозвучала на тлі активного розвитку українсько-американського оборонного співробітництва. Під час переговорів із Володимиром Зеленським сторони обговорили цілу низку стратегічних питань, серед яких постачання Україні додаткових систем Patriot, передача ліцензій на їх виробництво, збільшення допомоги у сфері протиповітряної оборони, розвиток українського оборонно-промислового комплексу та перспективи локалізації виробництва сучасного західного озброєння в Україні.

    Крім цього, президенти торкнулися теми мирного врегулювання війни, продовження санкційного тиску на Росію та координації дій союзників у межах НАТО. Зустріч стала однією з ключових подій саміту Альянсу в Анкарі, а слова Дональда Трампа на адресу Павла Паліси привернули особливу увагу як українських, так і міжнародних медіа.

    Публічна оцінка українського військового керівника з боку президента США стала ще одним сигналом про високий рівень взаємодії між Києвом і Вашингтоном у сфері безпеки. Водночас вона засвідчила особисту обізнаність американського президента з українськими військовими командирами, які відіграють важливу роль у координації оборони держави та розвитку стратегічного партнерства між Україною і Сполученими Штатами.

  • ТЦК зникли з парковок «Епіцентру», «Метро» та «Ашану», негласне перемир’я між бізнесом і владою в Києві

    ТЦК зникли з парковок «Епіцентру», «Метро» та «Ашану», негласне перемир’я між бізнесом і владою в Києві

    Уже третій тиждень великі київські гіпермаркети живуть у відносному спокої. Патрулі Територіальних центрів комплектування (ТЦК) практично перестали з’являтися на парковках «Епіцентру», «Метро» та «Ашану». Систематичні перевірки документів і пов’язані з ними ризики вручення повісток, які ще в травні були звичною частиною шопінгу біля цих торговельних об’єктів, фактично зійшли нанівець. Ці зміни стали помітними у червні й різко контрастують із ситуацією, яка спостерігалася в травні.

    За інформацією джерел, близьких до ритейлерів, і розповідями співробітників магазинів, у травні патрулі приїжджали на парковки кілька разів на тиждень, особливо активно у вихідні та у вечірні години. Чоловіки призовного віку намагалися не виходити з автомобілів, а деякі сім’ї взагалі відмовлялися від поїздок за великими покупками.

    За оцінками представників роздрібної торгівлі, це призводило до помітного зниження трафіку та виручки, особливо в ключових категоріях.

    Громадська реакція та протести червня

    Середина червня 2026 року в Києві запам’яталася масовими протестами на Троєщині (Деснянський район). Після спроби затримання чоловіка місцеві жителі вийшли на вулиці, перекрили рух, сталися сутички з поліцією та ТЦК. Поліція офіційно пояснила інцидент порушенням ПДР, але в соцмережах і ЗМІ його пов’язували саме з мобілізаційними діями.

    Опитування показують зростання невдоволення: за даними Rating Group на початок червня 2026 року, понад 53% українців повністю не схвалюють дії місцевих ТЦК. Це на 10 відсоткових пунктів більше, ніж роком раніше. У Києві та інших великих містах напруга особливо висока.

    У цьому контексті призупинення перевірок на парковках великих ритейлерів виглядає як спроба влади знизити градус напруги хоча б у найчутливіших точках. Гіпермаркети є місцями масового скупчення людей. Будь-який конфлікт там має високий ризик ескалації та широкого висвітлення.

    Вплив великого бізнесу на державну політику

    За інформацією з ділових кіл, вказівка зменшити активність патрулів на цих об’єктах надійшла з Офісу президента. Реальні переговори, найімовірніше, вели представники торговельних мереж та галузевих асоціацій. Хто саме виступив ключовим посередником — залишається невідомим. Свою роль відіграли як економічні аргументи (великі ритейлери — значні платники податків і роботодавці), так і побоювання соціального резонансу.

    Ця історія відображає фундаментальний конфлікт, з яким стикається Україна: необхідність поповнювати лави армії при одночасному збереженні працюючої економіки. Великий ритейл забезпечує не лише податкові надходження, а й стабільність тилу. Повна паралізація споживчої активності вдарила б по всьому ланцюгу, від постачальників і виробників до державного бюджету.

    Такі негласні домовленості підкреслюють важливість особистих зв’язків і лобістських можливостей. Малий та середній бізнес такого захисту, як правило, позбавлений, що викликає додаткове роздратування в суспільстві.

    Прецеденти коригування мобілізаційних заходів

    Такі негласні домовленості вже траплялися й раніше. У західних областях патрулі ТЦК помітно знижували тиск на працівників агросектору під час посівної та збиральної кампаній, щоб не зірвати збір урожаю. В Одесі та Львові після скарг бізнесу обмежували перевірки біля окремих великих торговельних об’єктів. В ІТ-сфері та на стратегічних виробництвах давно діють різні форми захисту співробітників.

    Прямих офіційних підтверджень саме цього випадку з гіпермаркетами в Києві поки немає. Однак колишні співробітники ТЦК в інтерв’ю (зокрема, одеські кейси) неодноразово розповідали, що активність патрулів і плани з мобілізації часто коригуються залежно від сигналів зверху, економічної ситуації та соціального резонансу. Аналогічні приклади впливу вищого керівництва на роботу ТЦК уже фіксувалися в публічному просторі.

    Управління в умовах воєнної реальності

    Цей епізод підкреслює, що в нинішніх умовах ефективна мобілізація вже не може бути лише справою ТЦК. Вона потребує більш тонкого налаштування з урахуванням галузевих особливостей, соціального клімату та довгострокових економічних наслідків. Інакше кожен новий виток напруги лише посилюватиме недовіру та відтік людей із публічного простору.

    Поки офіційної реакції влади немає, а перемир’я тримається на взаємному розумінні. Але його стійкість напряму залежить від того, чи вдасться знайти більш системні рішення, від цифровізації обліку до прозорих механізмів бронювання та ротації. Без цього будь-які локальні домовленості залишаться лише тимчасовою латкою на глибокій тріщині.

    Перемога у війні визначатиметься не лише на фронті, а й у тилу, там, де люди продовжують працювати, витрачати гроші та вірити, що держава здатна враховувати не тільки військові, а й людські реалії.

     

  • Патрулі ТЦК отримали наказ припинити перевірку документів на парковках “Епіцентру”, “Метро” та “Ашан” у столиці

    Патрулі ТЦК отримали наказ припинити перевірку документів на парковках “Епіцентру”, “Метро” та “Ашан” у столиці

    За інформацією наших джерел, патрулі ТЦК у Києві отримали наказ припинити перевірку документів на парковках великих мережевих магазинів, а саме “Епіцентру”, “Метро” та “Ашан”.

    “Ця домовленість почала діяти в червні, і за останні три тижні там не було помічено жодного патруля.

    Ще в травні, коли патрулі з’являлися на паркінгах цих магазинів, відчувався серйозний відтік клієнтів і зниження продажів.

    За чутками, наказ ТЦК надійшов від ОП. Хто був реальним посередником на переговорах між крупним торговельними мережами та ОП, наразі невідомо” – зазначає джерело.

  • “Ультиматумів не приймемо”: Буданов розповів про війну, переговори, Польщу, Трампа і стосунки із Зеленським

    “Ультиматумів не приймемо”: Буданов розповів про війну, переговори, Польщу, Трампа і стосунки із Зеленським

    Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що Україна не погодиться на жодні територіальні поступки Росії та не прийматиме ультиматуми ні від агресора, ні від партнерів. Водночас він не виключає, що активна фаза війни може завершитися вже цього року, однак перед поверненням до переговорного процесу, за його словами, ескалація ще може наростати.

    Про це Буданов розповів в інтерв’ю РБК-Україна, де говорив про свої відносини з президентом Володимиром Зеленським, зміну балансу в Офісі президента після Андрія Єрмака, ситуацію на фронті, удари по російській логістиці, Крим, Дональда Трампа, Польщу, Білорусь і можливі сценарії завершення війни.

    Однією з ключових тем інтерв’ю стала можливість завершення активної фази війни у 2026 році. Буданов визнав, що такий шанс існує, хоча нині ситуація перейшла у фазу загострення. За його словами, навесні переговорний процес мав “дуже гарний темп”, однак зараз сторони фактично увійшли в етап ескалації. Він пояснив, що для виходу з ескалації часто потрібне її максимальне наростання, після чого може початися деескалація і повернення до діалогу.

    Водночас керівник ОП наголосив: будь-які територіальні компроміси для України неможливі. Він прямо відкинув сценарії, за якими Україна могла б погодитися на визнання втрати Криму, Донеччини, Луганщини чи окупованих частин Херсонської та Запорізької областей. Саме такий набір вимог, за словами Буданова, Москва вкладає у поняття “дух Анкоріджа” — російську інтерпретацію домовленостей після контактів на Алясці. Для Києва така логіка є неприйнятною.

    Буданов зазначив, що завершення війни залежатиме одночасно і від поля бою, і від дипломатичних кабінетів. За його словами, ці дві площини не можуть існувати окремо, якщо тільки одна з держав не припиняє існування. Саме тому Україна, з одного боку, працює над стабілізацією фронту, а з іншого — продовжує дипломатичну роботу із США, Європою та іншими партнерами.

    Окремо він зупинився на українських ударах по російській логістиці та військовій інфраструктурі. За словами Буданова, нинішній прорив у кількості уражених цілей став можливим завдяки зростанню власного виробництва та розвитку технологій. Він наголосив, що Україна давно намагалася знижувати рівень функціонування російської логістики, однак саме зараз це стало робити простіше й ефективніше.

    У контексті Криму Буданов пояснив, що ключове завдання України — обрізати південну логістику Росії. Через тимчасово окупований півострів, за його словами, йде серйозне забезпечення російського угруповання “Днєпр”. Він звернувся до українців, які залишаються в Криму і чекають повернення України, із закликом із розумінням ставитися до складнощів, пов’язаних з ударами по окупаційній інфраструктурі, перебоями з пальним, світлом і водою.

    “Усі ці незручності — заради великої мети, а велика мета — це повернення додому”, — пояснив Буданов.

    Ще одна резонансна частина інтерв’ю стосувалася Польщі. Буданов заявив, що до 11 липня, річниці Волинської трагедії, Варшава може підготувати низку “незрілих ескалаційних кроків”. Він прогнозує, що пік напруги у відносинах із Польщею ще попереду. Водночас керівник ОП наголосив, що Україна не сприйматиме жодних ультиматумів від партнерів.

    “Останній, хто намагався поставити нам ультиматум, — це Російська Федерація. Без образ до Польщі, але вона трошки потужніша, ніж Польща. І ми його все одно не прийняли”, — сказав Буданов.

    Він додав, що Київ не збирається мовчки реагувати на недружні кроки, однак сподівається, що ситуація зрештою піде до деескалації, а не до катастрофічного сценарію.

    У розмові також ішлося про Дональда Трампа. Буданов заявив, що для України важливо не втратити підтримку президента США. На його думку, Трамп поважає переможців, тому Україна має демонструвати не лише намір, а реальні результати. Він підкреслив, що підтримка США потрібна Києву не як символ, а як конкретні рішення та практична допомога.

    Щодо Росії Буданов заявив, що нинішній план Кремля — “рухатись далі”. За його словами, у Москві поки не бачать серйозних підстав для зміни стратегічної позиції. Водночас змусити Путіна припинити війну може лише скоординована робота України, США та Європи. Китай, за словами Буданова, також має значення, однак Пекін керується власними інтересами.

    Буданов також не виключає, що Росія може провести нову мобілізацію, якщо вважатиме це необхідним. За його словами, технічно Москва здатна повторити масштаб часткової мобілізації 2022 року, коли було мобілізовано близько 450 тисяч людей. Поки Кремль цього не хоче, але за відсутності інших варіантів може піти на такий крок.

    Окремий блок інтерв’ю стосувався Білорусі. Буданов заявив, що Лукашенко, схоже, почув українські попередження, і зараз Київ не бачить безпосередньої загрози нового наступу з білоруського напрямку. При цьому він наголосив, що Україні невигідно отримувати ще одного ворога і ще одну зону бойових дій.

    Щодо роботи в Офісі президента Буданов підтвердив, що період “притирки” із Володимиром Зеленським уже пройшов. Він визнав, що його стиль управління відрізняється від стилю Андрія Єрмака, однак підкреслив, що як військова людина сприймає президента як свого керівника і не має з цим проблем.

    Інтерв’ю Буданова стало не лише набором заяв про війну, а й політичним сигналом одразу в кількох напрямках. Для Росії — що Україна не погодиться на територіальні поступки. Для Польщі — що тиск ультиматумами не спрацює. Для США — що Київ розуміє важливість демонстрації реальних результатів. А для українського суспільства — що попереду може бути складний період ескалації, але шанс на завершення активної фази війни у 2026 році, за словами Буданова, все ще існує.

  • Міноборони не погодило з МЗС назву центру ССО: спливли документи

    Міноборони не погодило з МЗС назву центру ССО: спливли документи

    Нові документи, оприлюднені Офісом президента України у відповідь на інформаційний запит, викликали нову хвилю дискусій навколо рішення про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування «імені Героїв УПА». Із пояснювальної записки до проєкту президентського указу випливає, що під час підготовки документа Міністерство оборони аналізувало економічні, фінансові та екологічні наслідки рішення, однак не зверталося до Міністерства закордонних справ для оцінки можливих дипломатичних ризиків.

    Йдеться про указ президента України №440/2026 від 26 травня 2026 року, яким Окремому центру спеціальних операцій «Північ» присвоєно почесне найменування «імені Героїв УПА». У документі зазначено, що рішення ухвалене «з метою відновлення історичних традицій національного війська» та з огляду на заслуги підрозділу під час захисту незалежності й територіальної цілісності України.

    Згідно з матеріалами, оприлюдненими Офісом президента, пояснювальна записка до проєкту указу була підписана міністром оборони Михайлом Федоровим. У ній зазначається, що реалізація документа не матиме негативного впливу на економіку, бюджет, екологію, природні ресурси чи інші суспільні відносини. Водночас у матеріалах немає згадки про консультації з Міністерством закордонних справ або аналіз можливих наслідків для міжнародних відносин.

    Фото: Українські Новини

    Офіс президента також повідомив, що під час підготовки ініціативи Міністерство оборони зверталося до Українського інституту національної пам’яті. У відповіді Інститут підтримав присвоєння підрозділу почесного найменування «імені Героїв УПА», вважаючи такий крок таким, що відповідає політиці вшанування української визвольної боротьби. Водночас документів, які б свідчили про офіційні консультації з МЗС щодо можливої міжнародної реакції, серед оприлюднених матеріалів немає.

    Саме це питання набуло особливої актуальності після того, як указ президента викликав різку реакцію в Польщі. Уже наступного дня після підписання документа польська сторона висловила офіційний протест, наголосивши, що використання назви «Герої УПА» для військового підрозділу є болючим для значної частини польського суспільства та може негативно вплинути на двосторонні відносини.

    Президент Польщі Кароль Навроцький став одним із найгучніших критиків рішення української влади. Він заявив про намір ініціювати процедуру позбавлення президента України Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі — ордена Білого Орла, який був вручений йому у 2023 році тодішнім президентом Анджеєм Дудою як символ стратегічного партнерства між країнами. Навроцький пояснив свою позицію тим, що рішення щодо найменування підрозділу створює додаткові суперечності навколо історичної пам’яті та, на його думку, може бути використане російською пропагандою.

    Критичні заяви пролунали й від інших польських посадовців. Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш повідомив, що особисто доніс українській стороні позицію Варшави та заявив про намір домагатися перегляду цього рішення. Польська влада наголошувала, що питання історичної пам’яті залишається надзвичайно чутливим у двосторонніх відносинах.

    До дискусії долучився і прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. Він заявив, що відповідальність за врегулювання ситуації лежить на українській стороні, оскільки саме рішення про присвоєння найменування стало причиною нового витка напруженості у польсько-українських відносинах. За словами польського прем’єра, сторони останніми роками доклали значних зусиль для подолання історичних суперечностей, тому виникнення нового конфлікту він назвав небажаним.

    У відповідь на критику українське Міністерство закордонних справ заявило, що присвоєння почесного найменування українському військовому підрозділу не мало антипольського характеру. У відомстві наголосили, що рішення є внутрішньою справою України та спрямоване на вшанування учасників українського визвольного руху, а не на перегляд відносин із Польщею.

    Водночас тема продовжує активно обговорюватися у Польщі. За даними польських медіа та соціологічних досліджень, питання найменування підрозділу ССО стало предметом широкої політичної дискусії та використовується різними політичними силами напередодні парламентської кампанії. Частина політиків закликає Україну переглянути рішення, тоді як інші виступають за збереження стратегічного партнерства між двома країнами попри історичні суперечки.

    Оприлюднені документи не містять оцінки того, чи відсутність консультацій із МЗС могла вплинути на подальший розвиток подій. Водночас вони свідчать, що під час підготовки указу Міністерство оборони офіційно аналізувало низку внутрішніх ризиків, однак питання можливих дипломатичних наслідків у пояснювальній документації не відображене. Саме ця обставина нині стала предметом нової суспільної дискусії після міжнародного резонансу, який спричинило рішення про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» почесного найменування «імені Героїв УПА».