Uanews.life

Позначка: Офіс Президента

  • Кремль втрачає канали зв’язку: Україна ввела нові санкції проти російських телеком-гігантів

    Кремль втрачає канали зв’язку: Україна ввела нові санкції проти російських телеком-гігантів

    Президент України Володимир Зеленський увів у дію нове рішення Ради національної безпеки і оборони, яким запроваджуються санкції проти російських операторів зв’язку, інтернет-провайдерів та компаній супутникового зв’язку, що працюють на тимчасово окупованих територіях України та забезпечують функціонування окупаційної адміністрації.

    Відповідний указ був підписаний 13 червня. До санкційного списку увійшли десять російських компаній, діяльність яких, за оцінкою української влади, безпосередньо пов’язана із підтримкою російської окупаційної політики, забезпеченням зв’язку для військових та адміністративних структур РФ, а також поширенням російської пропаганди на захоплених територіях України.

    За інформацією Офісу президента, під санкції потрапили оператори мобільного та супутникового зв’язку, інтернет-провайдери й компанії, які забезпечують функціонування телекомунікаційної інфраструктури окупаційних адміністрацій. Серед них — “Луганські комунікації”, “Мобільні комунікаційні системи”, федеральний оператор супутникового зв’язку “Амтел-Зв’язок” та підприємство “Космічний зв’язок”.

    В українській владі наголошують, що ці структури виконують значно ширшу роль, ніж звичайні комерційні оператори. Вони забезпечують захищені канали передачі даних для окупаційних адміністрацій, надають доступ до інтернету на тимчасово окупованих територіях, підтримують роботу російських державних інформаційних ресурсів та сприяють трансляції російських телеканалів. Фактично йдеться про елементи інформаційної та комунікаційної інфраструктури, які допомагають Росії утримувати контроль над захопленими територіями.

    Особливу увагу експерти звертають на компанії супутникового зв’язку, які забезпечують функціонування захищених мереж для державних структур РФ. Саме такі канали зв’язку використовуються для координації діяльності окупаційних адміністрацій та передачі службової інформації між російськими відомствами.

    Радник президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк заявив, що діяльність будь-яких російських компаній на тимчасово окупованих територіях є незаконною. За його словами, підприємства, які свідомо співпрацюють з окупаційною владою та допомагають їй функціонувати, мають ставати токсичними не лише для української, а й для міжнародної фінансової системи. Саме тому Україна прагне зробити їхню діяльність максимально складною не тільки в межах власної юрисдикції, а й на міжнародному рівні.

    В Офісі президента повідомили, що інформацію про підсанкційні компанії буде передано міжнародним партнерам України. Київ також ініціюватиме синхронізацію санкційних обмежень з іншими державами та міжнародними організаціями, щоб обмежити можливості цих компаній працювати на світових ринках та користуватися міжнародною фінансовою інфраструктурою.

    Новий пакет санкцій став продовженням масштабної кампанії України із синхронізації власних обмежень із санкційною політикою Європейського Союзу та країн Заходу. Лише за останні місяці Україна неодноразово вводила санкції проти підприємств російського військово-промислового комплексу, виробників мікроелектроніки, засобів радіоелектронної боротьби, телекомунікаційного обладнання та структур, які допомагають обходити міжнародні обмеження.

    Окремий напрямок санкційної політики стосується компаній, які працюють на окупованих територіях. Раніше Україна вже вводила обмеження проти російських логістичних операторів, поштових сервісів та підприємств, які використовують захоплену українську інфраструктуру для підтримки окупаційного режиму.

    Експерти відзначають, що боротьба за інформаційний простір окупованих територій стала одним із ключових елементів сучасної війни. Через мережі зв’язку та інтернет-провайдерів Росія не лише забезпечує комунікацію своїх військових і чиновників, а й активно впливає на інформаційне середовище, поширюючи пропаганду та блокуючи доступ до українських джерел інформації.

    Саме тому нові санкції мають не лише економічне, а й стратегічне значення. Вони спрямовані на послаблення можливостей Росії використовувати цифрову інфраструктуру для утримання контролю над окупованими територіями та забезпечення функціонування окупаційної адміністрації.

    На тлі посилення міжнародного санкційного тиску Україна продовжує працювати над тим, щоб обмеження проти російських компаній ставали максимально глобальними. У Києві розраховують, що новий пакет санкцій стане ще одним кроком до ізоляції структур, які забезпечують окупаційну політику Кремля та підтримують російську військову машину.

  • Вперше за роки війни: для прифронтових регіонів готують окремий правовий режим

    Вперше за роки війни: для прифронтових регіонів готують окремий правовий режим

    Україна готується до масштабних змін у підходах до підтримки громад, які щодня живуть під загрозою російських обстрілів. Керівник Офісу президента Кирило Буданов повідомив про початок роботи над окремим законом, який має визначити спеціальний правовий статус прифронтових територій та встановити нові механізми їх функціонування в умовах війни.

    Ініціатива стала результатом координаційної наради за участю прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, представників уряду, народних депутатів та профільних відомств. За словами Буданова, нинішні механізми підтримки громад, які перебувають поблизу лінії фронту, вже не відповідають масштабам викликів, із якими стикаються мільйони українців щодня.

    «Сьогодні на лінії вогню у десяти областях живуть понад шість мільйонів громадян України. Це люди, які попри щоденні атаки, руйнування інфраструктури та постійну небезпеку залишаються у своїх громадах, працюють і підтримують життя регіонів», – наголосив Буданов.

    За даними, озвученими під час наради, ситуація на прифронтових територіях суттєво відрізняється від умов життя в тилових областях. Йдеться не лише про безпекові ризики, а й про економічні та соціальні проблеми. У багатьох громадах спостерігається дефіцит місцевих бюджетів, постійні перебої з електроенергією, руйнування інфраструктури та нестача кадрів у критично важливих сферах.

    Особливу увагу влада планує приділити питанням соціального захисту населення. Серед проблем, які потребують негайного вирішення, називають нерівність у виплатах внутрішньо переміщеним особам, додаткові гарантії для працівників критичної інфраструктури, медиків, освітян та комунальників, які продовжують працювати під постійною загрозою обстрілів.

    Для розробки нового законодавства буде створено міжвідомчу робочу групу. Вона має підготувати комплексний документ, який визначить особливості діяльності органів влади, підприємств, соціальних служб та критичної інфраструктури на територіях, що перебувають поблизу бойових дій.

    Експерти зазначають, що фактично йдеться про створення окремої моделі державного управління для громад, які вже четвертий рік живуть в умовах війни. На відміну від тимчасових рішень та точкових програм підтримки, новий закон може закріпити довгострокові механізми фінансування, оподаткування, соціального захисту та безпеки.

    Важливо, що питання підтримки прифронтових територій останніми місяцями дедалі частіше порушується на рівні уряду. Раніше Кабінет Міністрів уже розширив програму доступного кредитування для бізнесу в таких регіонах та запровадив нові інструменти підтримки підприємств, які працюють поблизу зони бойових дій. За словами Юлії Свириденко, держава також розглядає можливість надання місцевим компаніям спеціального статусу критично важливих підприємств для збереження робочих місць та економічної активності.

    Крім економічних питань, новий закон має врахувати проблеми безпеки. Російські обстріли регулярно завдають ударів по енергетичній інфраструктурі, лікарнях, школах та комунальних об’єктах у прифронтових регіонах. Внаслідок цього місцеві органи влади змушені працювати в умовах постійних кризових ситуацій, а жителі громад стикаються з труднощами, які не характерні для інших регіонів країни.

    Окремим напрямком майбутнього законопроєкту може стати підтримка енергетичної стійкості. Влада розглядає можливість впровадження спеціальних механізмів захисту енергооб’єктів та додаткового фінансування для відновлення критичної інфраструктури після атак.

    На тлі війни значення прифронтових громад для України лише зростає. Саме вони забезпечують роботу підприємств, транспортних вузлів, медичних закладів та логістичних маршрутів поблизу фронту. Попри щоденні загрози, мільйони людей продовжують залишатися у своїх містах і селах, підтримуючи економіку та життєдіяльність регіонів.

    У владі наголошують, що закон має бути підготовлений максимально оперативно. Буданов висловив сподівання на швидку роботу парламенту та уряду, щоб уже найближчим часом запропонувати нові правила функціонування прифронтових територій.

    «Люди, які живуть поруч із лінією фронту, повинні отримати абсолютну підтримку держави», – підкреслив керівник Офісу президента.

    Якщо закон буде ухвалений, це може стати одним із найбільших рішень у сфері державної політики щодо підтримки регіонів, які найбільше постраждали від повномасштабної війни та продовжують залишатися під постійною загрозою російських атак.

  • Журналісти знайшли зв’язок між Максимом Кріппою та Андрієм Єрмаком

    Журналісти знайшли зв’язок між Максимом Кріппою та Андрієм Єрмаком

    Журналісти знайшли прямі зв’язки між бізнесменом з Броварів Максимом Кріппою та екс-главою Офісу президента Андрієм Єрмаком через мережу пов’язаних компаній та адвокатських об’єднань.

    Прямий зв’язок між Максимом Кріппою та Андрієм Єрмаком відслідковується через придбання компанією ТОВ “Мідал” Максима Кріппи 38,9% ТОВ “Берег” за  311 млн грн.  Фактично мова йде про придбання семи будинків і 40 га землі в Козині.

    Історія ТОВ “Берега” пов’язана з близькими до Кріппи екс-регіоналами Анатолієм Шалоплутом і Сергієм Надаєвим, яких звинувачували у привласненні цієї землі. Після відкриття кримінальних справ їхня частка через “Промінвестбанк” опинилася у Максима Кріппи.

    З Максимом Кріппою також пов’язаний і адвокат Андрія Єрмака — Ігор Фомін через ТОВ ЮК “Юстиніан”, де серед засновників – партнер Кріппи Олександр Зеленюк. Підприємство входило до сфери впливу учасників “Міндич-гейту”, а отже, Андрія Єрмака.

    Серед активів Ігоря Фоміна також  компанія “Київ Глобал” повязана з близьким до Андрія Єрмака послом України в Ізраїлі Євгеном Корнійчуком. Євгена Корнійчука в ЗМІ  називають “зв’язковим” між Єрмаком і Міндичем.

    Адвуокат екс-глави ОП Ігор Фомін також є засновником ЮК “СПОРТС ЕНД ГЕЙМІНГ ЛОЄРС” разом з Іриною Сергієнко – колишньою директоркою юридичного департаменту Parimatch та партнеркою в “Фомін і Партнери”.

    Ірина Сергієнко входить до “Всеукраїнського союзу розвитку букмекерства” разом з Андрієм Матюхою, Сергієм Портновим та Едуардом Швіндлерманом, серед активів яких: Favbet, Vulcan, Parimatch. А також до “Української асоціації ігрової індустрії” разом з близьким до Єрмака  партнером адвокатської компанії Sayenko Kharenko  Михайлом Харенком.

    Максим Кріппа має давні інтереси на ринку онлайн казино, ще з часів роботи на російського православного олігарха Костянтина Малофєєва. Свої інтереси на українському ігорному ринку Кріппа лобіює через Данила Гетманцева, та людей з оточення кума Єрмака – Миколи Тищенка.

  • “Не бійтеся вийти з війни”: Зеленський звернувся до Путіна з історичним листом і кинув виклик Кремлю — запропонував особисту зустріч та повне припинення вогню

    “Не бійтеся вийти з війни”: Зеленський звернувся до Путіна з історичним листом і кинув виклик Кремлю — запропонував особисту зустріч та повне припинення вогню

    Президент України Володимир Зеленський 4 червня оприлюднив безпрецедентний відкритий лист до російського диктатора Володимира Путіна, в якому закликав Кремль завершити війну, запропонував особисту зустріч у нейтральній країні та окреслив українське бачення шляху до миру. Повний текст звернення був опублікований на офіційному сайті Офісу Президента України та одразу став однією з головних міжнародних політичних подій дня.

    У своєму листі Зеленський фактично підбив підсумки понад 26 років правління Путіна та заявив, що саме рішення Кремля розпочати війну стало головною причиною руйнування відносин між двома державами. Президент наголосив, що нинішня війна є особистим вибором російського лідера, а не наслідком геополітичних процесів чи розширення НАТО, як це регулярно намагається пояснювати російська пропаганда.

    Окрему увагу глава держави приділив військовій ситуації. Зеленський прямо вказав, що Росія не змогла досягти поставлених цілей навіть після років повномасштабної війни. Він заявив, що українська армія продовжує чинити опір, а Росія змушена витрачати дедалі більше ресурсів для підтримки бойових дій. У листі також міститься твердження про значні втрати російської армії та про те, що Кремль регулярно переносить власні терміни захоплення українських територій, насамперед Донецької області. За словами Зеленського, Росія не зможе виконати ці плани й цього року.

    Однією з найрезонансніших частин звернення стала пропозиція про прямі переговори між лідерами двох держав. Зеленський наголосив, що ані Київ, ані Москва не є прийнятними майданчиками для такої зустрічі після всього, що сталося за роки війни. Натомість він запропонував провести переговори у країнах, які традиційно виступають платформами для миротворчих ініціатив — зокрема у Швейцарії, Туреччині або в одній із держав арабського світу.

    Президент також наголосив, що Україна готова до повного припинення вогню на період переговорів. За його словами, саме реальна тиша на фронті могла б стати першим кроком до дипломатичного врегулювання. При цьому Київ вважає, що контроль за дотриманням режиму припинення вогню могли б забезпечити міжнародні партнери, насамперед Сполучені Штати.

    Ще однією важливою пропозицією став обмін військовополоненими за принципом «всіх на всіх». Зеленський підкреслив, що повернення українських військових і цивільних, а також дітей, які були незаконно вивезені під час війни, має стати одним із ключових гуманітарних кроків на шляху до завершення конфлікту.

    У зверненні глава держави неодноразово наголошував на міжнародній ізоляції Росії та санкційному тиску. Він заявив, що Україна зуміла об’єднати значну частину демократичного світу навколо своєї боротьби, тоді як Росія продовжує стикатися з економічними обмеженнями та політичною ізоляцією. Зеленський окремо підкреслив, що Україна працюватиме над тим, щоб міжнародні санкції не були послаблені без реальних змін у позиції Кремля.

    Президент також торкнувся питання безпекових гарантій після завершення війни. Він заявив, що до майбутнього переговорного процесу мають бути залучені не лише Україна та Росія, а й Сполучені Штати та європейські держави. На його думку, саме така конфігурація може стати основою нової архітектури безпеки на європейському континенті.

    Особливий резонанс викликали слова Зеленського про те, що Україна перенесла війну на територію Росії та продемонструвала здатність завдавати ударів далеко за межами фронту. У листі згадується, що українські далекобійні дрони вже долають понад тисячу кілометрів і можуть досягати цілей у глибині російської території. Ця заява прозвучала на тлі повідомлень про атаки безпілотників під час проведення Петербурзького міжнародного економічного форуму.

    Фактично лист Зеленського став не лише дипломатичним зверненням до Кремля, а й публічним політичним маніфестом, у якому українська влада ще раз окреслила власне бачення завершення війни. Київ пропонує прямий діалог, припинення вогню, масштабний обмін полоненими та міжнародні гарантії безпеки. Водночас у документі чітко наголошується: якщо Москва не буде готова до завершення війни, Україна продовжить боротьбу за свою незалежність за підтримки міжнародних партнерів.

    Поки що офіційної відповіді Кремля на відкритий лист немає. Однак поява такого звернення вже викликала широкий резонанс серед українських та міжнародних медіа, оскільки вперше за тривалий час президент України публічно запропонував російському лідеру особисту зустріч із чітко сформульованим порядком денним та конкретними кроками для припинення найбільшої війни в Європі з часів Другої світової війни.

  • «Путін — вбивця дітей»: Зеленський звернувся до світу з жорсткою заявою, назвавши моторошну цифру жертв війни

    «Путін — вбивця дітей»: Зеленський звернувся до світу з жорсткою заявою, назвавши моторошну цифру жертв війни

    4 червня, у День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Росії проти України, Президент Володимир Зеленський виступив із однією з найемоційніших промов за останній час, заявивши, що доля українських дітей і майбутнє цілої країни не повинні залежати від того, чи має Москва ракети та балістику. Глава держави наголосив, що світ більше не може обмежуватися співчуттям і заявами, адже для захисту дітей потрібні реальні дії та відповідальність держави-агресора.

    Під час церемонії вшанування пам’яті загиблих дітей Зеленський заявив, що кожного року війни кількість дитячих жертв продовжує зростати, а Росія досі не понесла справедливого покарання за свої злочини. Президент поставив питання, яке, за його словами, сьогодні хвилює кожного українця: чому світ досі не здатний зупинити ці вбивства та чому Росія продовжує атакувати цивільне населення, попри численні докази воєнних злочинів.

    «Світ, Європа знають відповіді. Але співчуття замало. Заяв замало. Засуджень недостатньо. Потрібен реальний захист життя. Потрібна відповідальність, щоб доля однієї дитини і доля однієї країни ніколи не залежала від того, чи має Москва балістику, чи не має», — наголосив глава держави.

    Особливий резонанс викликала заява Зеленського про масштаби трагедії. За офіційними даними, які озвучив президент, від початку повномасштабного вторгнення Росія вбила щонайменше 707 українських дітей. Ще тисячі отримали поранення різного ступеня тяжкості, а доля багатьох дітей залишається невідомою.

    Президент підкреслив, що за кожною цифрою стоїть окрема людська трагедія, зруйноване життя та нездійснені мрії. Він навів приклади дітей, які загинули під час російських атак: немовлят, що ще не встигли зробити перші кроки, школярів, які не дожили до свого випускного, підлітків, які загинули дорогою на перше побачення.

    За словами Зеленського, Росія вкотре довела, що її заяви про удари виключно по військових об’єктах не мають нічого спільного з реальністю. Він назвав російського диктатора Володимира Путіна вбивцею дітей, а російську армію — армією, яка веде війну проти найменш захищених і найневинніших.

    Окремо президент наголосив, що злочини проти дітей є частиною системної політики Росії не лише в Україні. За його словами, аналогічні методи Кремль використовував під час воєн у Сирії та Грузії, а також застосовуватиме всюди, де намагатиметься поширити свій вплив.

    Тема депортації українських дітей також залишається однією з найболючіших. За даними української влади, Росія незаконно вивезла з окупованих територій понад 20 тисяч українських дітей. Водночас експерти та міжнародні організації припускають, що реальна кількість може бути значно більшою. Україна продовжує працювати над поверненням викрадених дітей додому, залучаючи міжнародних партнерів та правозахисні організації.

    Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак також заявляв раніше, що депортація українських дітей є одним із наймасштабніших воєнних злочинів Росії. За оцінками української влади, ще мільйони дітей продовжують залишатися на тимчасово окупованих територіях, де зазнають русифікації та пропагандистського впливу.

    4 червня в Україні традиційно відзначають День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок російської агресії. Цю пам’ятну дату Верховна Рада запровадила у 2021 році. Вона збігається з Міжнародним днем безневинних дітей — жертв агресії, який був встановлений Генеральною Асамблеєю ООН.

    Цьогоріч у різних регіонах України відбулися меморіальні заходи, хвилини мовчання, панахиди та акції пам’яті. Люди приносили до меморіалів дитячі іграшки, свічки та квіти, вшановуючи дітей, життя яких забрала війна.

    На тлі постійних російських атак українська влада продовжує закликати міжнародну спільноту посилювати санкційний тиск на Росію, збільшувати військову допомогу Україні та підтримувати міжнародні механізми притягнення винних до відповідальності. Київ наголошує, що без покарання за злочини проти дітей неможливо досягти справедливого миру.

    Виступ Володимира Зеленського став одним із центральних моментів дня пам’яті та черговим нагадуванням світу про ціну, яку Україна платить за свою свободу. Президент підкреслив, що кожна загибла дитина — це не лише особиста трагедія окремої родини, а й втрата майбутнього всієї держави. Саме тому питання захисту дітей, повернення викрадених неповнолітніх та покарання винних у злочинах проти них залишаються серед ключових пріоритетів України на міжнародній арені.

    За останніми офіційними даними, підтверджено загибель щонайменше 707 українських дітей та поранення понад 2700 неповнолітніх внаслідок російської агресії. Водночас реальні масштаби трагедії можуть бути значно більшими, адже частина територій України досі залишається окупованою, а інформація про багатьох дітей залишається недоступною.

  • Боротьба за місце біля Зеленського: Буданов, Арахамія чи Федоров?

    Боротьба за місце біля Зеленського: Буданов, Арахамія чи Федоров?

    Після гучних політичних потрясінь останніх місяців та завершення епохи домінування Андрія Єрмака в українській владі на Банковій розпочався новий етап перерозподілу впливу. У центрі уваги опинилися одразу три фігури — керівник Офісу президента Кирило Буданов, лідер парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія та міністр оборони Михайло Федоров. Саме їх дедалі частіше називають людьми, на яких президент Володимир Зеленський може спиратися у найближчі роки. Про це йдеться у великому матеріалі «Української правди».

    Поштовхом до нових дискусій про майбутню архітектуру влади стала серія зустрічей президента з представниками парламентських фракцій. Особливий резонанс викликала розмова Володимира Зеленського з п’ятим президентом України Петром Порошенком, яка відбулася наприкінці травня на Банковій. Це була перша особиста зустріч двох політиків після початку повномасштабного вторгнення Росії та загалом перша за сім років президентства Зеленського.

    За даними видання, саме Кирило Буданов і Давид Арахамія були серед тих, хто переконував президента розпочати діалог із представниками опозиції. У владних колах це пояснюють необхідністю пошуку нових форматів взаємодії та стабілізації політичної системи після внутрішньої кризи, яка розгорнулася в команді влади.

    Співрозмовники видання стверджують, що сьогодні Банкова фактично намагається створити нову модель управління державою. Після втрати колишньої монолітності президентської команди Володимир Зеленський опинився перед необхідністю формувати нове коло довірених осіб, здатних не лише виконувати доручення, а й брати на себе частину політичної відповідальності.

    Однією з ключових фігур у цьому процесі називають Кирила Буданова. Колишній керівник Головного управління розвідки, який нині очолює Офіс президента, за останні місяці суттєво посилив свій вплив усередині влади. За інформацією джерел УП, саме він дедалі частіше бере участь у питаннях внутрішньої політики, координує роботу з регіонами та парламентом і стає одним із головних комунікаторів між президентом та політичними елітами.

    Особливу увагу привертає і його популярність серед громадян. За даними соціологічних досліджень, на які посилаються співрозмовники видання, рейтинги Буданова продовжують зростати. У низці моделей потенційних президентських виборів його показники вже наближаються до рейтингів колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Саме це, за словами джерел, викликає певну настороженість у президентському оточенні, адже високі рейтинги автоматично перетворюють чиновника на потенційного політичного конкурента.

    Іншим важливим гравцем залишається Давид Арахамія. Попри відсутність власного високого рейтингу серед виборців, він продовжує відігравати ключову роль у функціонуванні парламентської більшості та комунікації між Офісом президента, Кабінетом Міністрів і Верховною Радою. Саме тому в команді Зеленського його називають одним із найнадійніших союзників президента.

    За інформацією УП, Арахамія активно просуває ідею проведення великої стратегічної сесії для вузького кола представників влади. Її метою має стати визначення спільного бачення майбутнього та відповіді на питання, чи здатна нинішня команда залишатися єдиною в умовах політичних викликів і затяжної війни.

    Третім претендентом на роль одного з головних союзників президента залишається Михайло Федоров. Після багатьох років роботи у сфері цифрової трансформації він очолив Міністерство оборони та отримав можливість реалізовувати масштабні реформи в секторі безпеки й оборони.

    Саме Федоров нині відповідає за низку амбітних проєктів, пов’язаних із модернізацією армії, цифровізацією управління, реформою військових закупівель і впровадженням нових технологій у Збройних силах України. Водночас, як зазначають джерела видання, між президентом і міністром останнім часом виникла певна дистанція.

    Причиною називають як розбіжності в поглядах на майбутню модель управління державою, так і побоювання Банкової щодо можливих політичних амбіцій самого Федорова. У президентському оточенні не приховують, що уважно стежать за його діяльністю та впливом.

    Окремо в матеріалі йдеться про поступову зміну балансу сил усередині влади. Якщо раніше більшість рішень концентрувалася навколо Андрія Єрмака, то тепер формується нова система, у якій вплив розподіляється між кількома центрами.

    Водночас у команді президента залишаються й інші важливі фігури. Серед них називають прем’єр-міністерку Юлію Свириденко, секретаря РНБО Рустема Умєрова, прем’єра Дениса Шмигаля та заступника керівника ОП Олега Татарова. Проте саме Буданов, Арахамія та Федоров сьогодні розглядаються як політики й управлінці, здатні визначати майбутній курс влади.

    Політологи зазначають, що пошук нової опори для президента є закономірним процесом. Україна входить у тривалий період війни та післявоєнного відновлення, а тому потребує не лише сильного лідера, а й команди, здатної забезпечити стабільність управління державою.

    Саме тому боротьба за вплив усередині влади, яка сьогодні залишається переважно непублічною, може стати одним із головних політичних процесів найближчих років. І хоча остаточна конфігурація нової команди Зеленського ще не сформована, вже зараз очевидно, що роль Кирила Буданова, Давида Арахамії та Михайла Федорова у майбутньому української політики лише зростатиме.

  • Рекрутинг на паузі: всіх затриманих “ухилянтів” направлятимуть виключно до навчальних центрів

    Рекрутинг на паузі: всіх затриманих “ухилянтів” направлятимуть виключно до навчальних центрів

    За інформацією наших джерел, в період з 1 по 10 червня всіх військовозобов’язаних, яких затримають у Києві, відправлятимуть виключно до навчальних центрів.

    Водночас, рекрутерам буде заборонено забирати щойно затриманих “ухилянтів” із ТЦК відразу до своїх частин.

    “Це пов’язано з тим, що в навчальних центрах зараз величезний недобір і вони фактично порожніють, а з огляду на те, що більшість мобілізованих дає Київ, рішення наповнити центри за рахунок столиці виглядає логічним.

    Останнім часом новостворені бригади та підрозділи з добре розвиненим рекрутингом масово забирали мобілізованих прямо з ТЦК до себе в частини, а такі підрозділи як “Скала” забирали той залишок, який не підійшов рекрутерам.

    До того ж є інформація, що навчальні центри, які знаходяться близько до кордону з Білоруссю, будуть переводити вглиб країни. Військове керівництво вважає, що з території Білорусі почнуть залітати російські шахеди і навіть, можливо, ракети” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше радник голови Офісу президента Михайло Подоляк розповів про загрозу наступу з території Білорусі.

     

  • Зеленський визначив три ключові пріоритети для України на найближчі тижні

    Зеленський визначив три ключові пріоритети для України на найближчі тижні

    Президент України Володимир Зеленський провів спеціальну нараду, присвячену визначенню подальших кроків держави в умовах триваючої війни з Росією. За результатами обговорення було окреслено три ключові напрямки роботи, які стануть пріоритетними для української влади найближчими тижнями. Йдеться про активізацію дипломатичних зусиль, продовження гуманітарної роботи щодо повернення українців та підготовку нових рішень для підтримки держави, зокрема в енергетичній сфері.

    Про підсумки наради глава держави повідомив у соціальних мережах. За його словами, в умовах постійних російських атак і складної міжнародної ситуації Україна повинна діяти одночасно на кількох стратегічних напрямках, забезпечуючи як зміцнення обороноздатності, так і збереження підтримки міжнародних партнерів.

    Першим і одним із найважливіших напрямків президент назвав дипломатію. За словами Зеленського, українська сторона практично щодня підтримує контакти з представниками адміністрації президента Сполучених Штатів, урядами європейських держав та керівництвом міжнародних організацій. Основною темою таких консультацій залишається військова допомога Україні, насамперед постачання систем протиповітряної оборони, боєприпасів та іншого критично важливого озброєння.

    Президент повідомив, що під час наради було проаналізовано поточний стан виконання домовленостей із міжнародними партнерами та оцінено темпи постачання оборонної допомоги. Особлива увага приділялася питанням зміцнення української системи протиповітряної оборони, яка залишається одним із ключових елементів захисту населення та критичної інфраструктури від російських ракетних і дронових атак.

    Зеленський наголосив, що серед пріоритетів на найближчі тижні залишається отримання додаткових засобів для боротьби з балістичними ракетами. Питання антибалістичного захисту набуло особливої актуальності через регулярне застосування Росією ракет, здатних долати великі відстані за короткий час і завдавати ударів по цивільних об’єктах. Україна неодноразово закликала партнерів збільшити постачання сучасних систем ППО та ракет до них, оскільки саме вони дозволяють ефективно перехоплювати найбільш небезпечні цілі.

    Окремим пунктом дипломатичної роботи стане розвиток співпраці з міжнародними партнерами у сфері безпілотних технологій. За словами президента, Україна продовжує працювати над укладанням двосторонніх угод щодо виробництва та постачання дронів. Особливу роль у цьому процесі має відіграти так званий Drone Deal з Європейським Союзом, який передбачає розширення співпраці у сфері розробки, виробництва та закупівлі безпілотних систем.

    Останніми роками дрони стали одним із найважливіших інструментів сучасної війни. Вони використовуються для розвідки, коригування артилерійського вогню, ураження техніки та логістичних об’єктів противника. Саме тому Україна активно інвестує в розвиток власного виробництва безпілотників та прагне залучати до цього процесу міжнародних партнерів.

    Крім того, учасники наради обговорили підготовку низки міжнародних зустрічей і переговорів. Зеленський повідомив, що Україна готується до важливих дипломатичних контактів у різних форматах, однак подробиці цих перемовин наразі не розголошуються. За словами президента, про результати буде повідомлено після завершення відповідних консультацій.

    Другим ключовим напрямком, визначеним під час наради, став гуманітарний трек. Йдеться насамперед про продовження процесу обміну полоненими та повернення українських громадян, які перебувають у російському полоні або були незаконно вивезені з окупованих територій.

    Президент наголосив, що Україна має намір продовжувати реалізацію раніше досягнутих домовленостей щодо обмінів. Для цього було доручено активізувати роботу з міжнародними партнерами та державами-посередниками, які можуть допомогти у проведенні нових гуманітарних операцій.

    Питання повернення українських військових і цивільних залишається одним із найболючіших для українського суспільства. Від початку повномасштабного вторгнення Україна здійснила десятки обмінів полоненими, повернувши додому тисячі громадян. Водночас значна кількість українців досі перебуває в російському полоні або вважається незаконно утримуваною на окупованих територіях.

    Окремою темою залишається повернення українських дітей, яких Росія незаконно депортувала або примусово перемістила з окупованих територій. Україна продовжує працювати над цим питанням разом із міжнародними організаціями, правозахисними структурами та урядами держав-партнерів.

    Третім напрямком роботи, який обговорювався під час спеціальної наради, стали нові рішення для підтримки України, зокрема в енергетичній сфері. Зеленський повідомив, що наразі триває фіналізація відповідних домовленостей і програм, подробиці яких будуть оголошені пізніше.

    Енергетика залишається одним із найуразливіших секторів української економіки через постійні російські удари по об’єктах генерації, підстанціях та іншій критичній інфраструктурі. Протягом останніх років Росія систематично намагалася вивести з ладу українську енергосистему, використовуючи ракети та безпілотники для атак на електростанції та мережеві об’єкти.

    У відповідь Україна реалізує масштабні програми відновлення пошкоджених потужностей, будує нові об’єкти генерації та залучає міжнародну фінансову допомогу для модернізації енергетичної системи. Значна частина роботи також спрямована на підвищення стійкості енергомереж та захист критичної інфраструктури від нових атак.

    Аналітики зазначають, що проведення подібної спеціальної наради свідчить про підготовку української влади до важливого дипломатичного та політичного періоду. Найближчі тижні можуть стати визначальними для низки міжнародних переговорів, рішень щодо військової допомоги та нових програм підтримки України.

    Визначені президентом пріоритети демонструють прагнення Києва діяти одночасно на кількох фронтах: зміцнювати оборонні можливості держави, розширювати міжнародну коаліцію підтримки, повертати українських громадян додому та забезпечувати стабільність критично важливих секторів економіки. Саме ці напрямки, за словами Зеленського, мають стати основою роботи української влади у найближчій перспективі на тлі триваючої російської агресії.

  • «Циркони» з чипами Заходу: європейським послам показали іноземні деталі у ракетах РФ після масованої атаки по Україні

    «Циркони» з чипами Заходу: європейським послам показали іноземні деталі у ракетах РФ після масованої атаки по Україні

    Україна продемонструвала європейським дипломатам іноземні компоненти, виявлені у російських ракетах і дронах, якими Росія здійснила одну з наймасштабніших атак по Україні в ніч проти 24 травня. Уламки зброї, зібрані після ударів по Києву та інших регіонах, містили деталі виробництва США, Німеччини, Швейцарії, Великої Британії, Японії, Китаю та інших держав.

    Про це повідомили в Офісі президента України.

    За даними української влади, представникам європейських держав продемонстрували компоненти російських ракет «Циркон», «Калібр», Х-101, а також ударних дронів «Герань-2», якими РФ атакувала Україну у ніч на 24 травня.

    Особливу увагу дипломатів привернуло те, що частина іноземних компонентів була виготовлена вже у 2026 році, попри багаторівневі санкції проти Росії та офіційні заборони на постачання високотехнологічної продукції до країни-агресора.

    У Києві наголошують: це свідчить про те, що Росія досі має доступ до західної електроніки через посередників, паралельний імпорт та так звані «сірі» схеми постачання.

    За інформацією Офісу президента, дипломатам окремо показали плати з російської ракети «Орєшнік». На відміну від інших типів озброєння, ці елементи містили виключно російські та білоруські компоненти, виготовлені ще у 2004–2014 роках.

    Йдеться, зокрема, про мікрочипи та плати виробництва білоруського підприємства «Інтеграл», яке є одним із найбільших виробників електроніки у Білорусі та перебуває під санкціями Заходу.

    Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк під час зустрічі заявив, що критично важливо повністю перекрити постачання електронних компонентів до РФ.

    «Потрібно зосередитися та справді зупинити постачання деталей до Росії. Це стане значним ударом по потужностях російського оборонного виробництва», — наголосив він.

    За словами Власюка, Україна також закликала партнерів посилити контроль за доступом Білорусі до західної електроніки, оскільки частина продукції потрапляє до Росії саме через білоруські підприємства.

    У Києві вважають, що попри масштабні санкції, Росія змогла адаптуватися до обмежень і вибудувала мережу постачання критично важливих компонентів через треті країни.

    За даними української та західної розвідок, російський ВПК активно використовує компанії-посередники у країнах Кавказу, Центральної Азії, Близького Сходу та Азії для закупівлі мікроелектроніки подвійного призначення.

    Українська сторона наголошує, що сучасна російська високоточна зброя критично залежить від імпортних компонентів. Саме тому перекриття цих каналів може суттєво вплинути на здатність РФ виробляти ракети та дрони.

    На цьому тлі українська влада також закликала Європу активніше боротися з так званим «тіньовим флотом» Росії.

    Йдеться про мережу танкерів і суден, які використовуються для обходу санкцій, транспортування російської нафти та фінансування військової машини Кремля.

    Україна пропонує партнерам арештовувати такі судна на основі матеріалів, зібраних СБУ, ГУР, Службою зовнішньої розвідки та Офісом генерального прокурора.

    За інформацією ОП, під час зустрічі дипломатам також нагадали про масовану атаку РФ у ніч на 24 травня.

    Тоді Росія випустила по Україні сотні дронів та десятки ракет різних типів. У Києві, на Київщині та в інших регіонах було зафіксовано руйнування житлових будинків, пожежі та пошкодження цивільної інфраструктури.

    Одним із найбільш постраждалих районів столиці стала Лук’янівка, куди 25 травня міністр закордонних справ Андрій Сибіга запросив представників понад 70 іноземних держав.

    Дипломатам показали наслідки російських ударів, зруйновані будинки та уламки ракет.

    Крім того, внаслідок атаки було пошкоджено й будівлю Міністерства закордонних справ України.

    У Києві наголошують: демонстрація іноземних компонентів у російській зброї має стати ще одним аргументом для посилення санкційного тиску на РФ.

    Українська влада вже неодноразово заявляла, що Росія не змогла б підтримувати нинішні темпи виробництва ракет без доступу до західної мікроелектроніки.

    За оцінками аналітиків, у деяких типах російської зброї частка імпортних компонентів перевищує 70%.

    Попри це, російський ВПК продовжує знаходити шляхи обходу обмежень.

    Саме тому Україна закликає союзників перейти від формальних санкцій до жорсткішого контролю за експортом, реекспортом та діяльністю компаній-посередників.

    У Києві переконані: без перекриття доступу до електроніки та фінансових схем Росія не зможе довго підтримувати нинішній рівень ракетного терору проти України.

  • Українців заплутали прогнозами про кінець війни: від миру восени до сценарію на десятиліття

    Українців заплутали прогнозами про кінець війни: від миру восени до сценарію на десятиліття

    Останніми днями в Україні різко побільшало заяв, інсайдів і прогнозів щодо можливого завершення війни. Одні політики говорять про шанс зупинити гарячу фазу вже до листопада, західні медіа пишуть про підготовку до ще кількох років протистояння, а окремі європейські політики попереджають, що війна може тривати значно довше. Через це в суспільстві виник інформаційний хаос: українці чують абсолютно різні сценарії й не розуміють, до чого насправді готуватися.

    Першою хвилю обговорень запустила інформація про закриту зустріч президента Володимира Зеленського з фракцією «Слуга народу». Після неї частина депутатів повідомила, що під час розмови обговорювали можливість завершення гарячої фази війни до листопада 2026 року. Йшлося не про повний мирний договір із Росією, а саме про потенційне припинення активних бойових дій за умови гарантій безпеки та зміни ситуації на фронті.

    Народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк заявила, що президент говорив про сценарій завершення гарячої фази до листопада, якщо Україна отримає необхідні гарантії безпеки. Інші парламентарі підтверджували, що тема війни та можливих переговорів справді була однією з головних, однак наголошували: чіткої дати завершення бойових дій ніхто не називав.

    Паралельно з’явилася протилежна за змістом інформація. Британське видання The Economist написало, що Зеленський нібито наказав готуватися до ще двох-трьох років війни. В Офісі президента це спростували та назвали такі повідомлення недостовірними. Радник президента з комунікацій Дмитро Литвин заявив, що насправді Зеленський говорив про концентрацію зусиль на найближчих шести місяцях, а не про підготовку до багаторічної війни.

    Ще песимістичніший прогноз озвучила колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель. Вона припустила, що війна може завершитися лише через десять років, і висловила сподівання, що після цього Україна залишиться незалежною, вільною та суверенною державою.

    Такі різні прогнози пояснюються тим, що політики, військові та аналітики говорять про різні речі. Одні мають на увазі завершення гарячої фази бойових дій, інші — повне політичне врегулювання, а треті — довготривале протистояння з Росією навіть після можливого перемир’я.

    Найреалістичнішим зараз виглядає проміжний сценарій. Україна може намагатися використати найближчі місяці для посилення позицій на фронті, отримання нової допомоги від союзників і тиску на Росію. Якщо Кремль не зможе досягти значних успіхів у літній кампанії, восени справді може з’явитися вікно для переговорів або заморожування активних бойових дій.

    Однак це не означатиме повного завершення війни. Навіть у разі перемир’я Росія, найімовірніше, продовжить кібератаки, інформаційні операції, диверсії та політичний тиск на Україну. Саме тому дедалі більше українських експертів закликають не чекати «швидкого миру» у класичному розумінні.

    Останні дії Зеленського також свідчать, що влада готується до складного періоду. Президент звернувся до Дональда Трампа та Конгресу США з проханням посилити українську ППО, зокрема системами Patriot і ракетами PAC-3. Крім того, Зеленський провів зустрічі з лідерами парламентських фракцій, зокрема з Петром Порошенком. Це може свідчити про спробу внутрішньої політичної консолідації перед вирішальним етапом війни.

    Отже, суперечливі прогнози не обов’язково означають хаос у владі. Вони радше показують, що Україна одночасно готується до кількох сценаріїв: можливого зниження інтенсивності бойових дій, продовження війни ще на роки або тривалого протистояння з Росією навіть після припинення вогню.

    Головний висновок — простого прогнозу сьогодні не існує. Гаряча фаза війни може завершитися раніше, ніж багато хто очікує, але сама загроза з боку Росії залишатиметься для України ще дуже довго.