Uanews.life

Позначка: САП

  • Директор НАБУ Семен Кривонос записав крадену землю на племінницю – ЗМІ

    Директор НАБУ Семен Кривонос записав крадену землю на племінницю – ЗМІ

    За інформацією журналіста Володимира Бондаренко, директор НАБУ Семен Кривонос записав крадену землю на племінницю. Про це повідомляє видання 360ua.news.

    Так, сестра директора НАБУ Семена Кривоноса – Черненко Наталія Володимирівна(1969р.н.) має доньку Черненко Ольгу Олегівну(1991р.н.), яка володіє авто HYUNDAI SANTA FE 2010 р.в., який перебував у фактичному користуванні Кривоноса.

    Нагадаємо, 19.11.2014 року в цьому авто було проведено обшук у кримінальному провадженні СБУ № 22014101110000061 від 25.04.2014 по ч.4 ст.368 ККУ.

    Розслідуванням було встановлено, що з квітня 2014 року голова Старобезрадівської сільської ради Київської обл Горбаченко П.М., вступивши у злочинну змову із начальником реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області Кривоносом Семеном Юрійовичем вимагав у фізособи неправомірну вигоду у розмірі 120 тис. доларів США за отримання земельної ділянки площею 0,25 га (кадастровий номер 3223187700:05:018:0222).

    Як зазначає Володимир Бондаренко, саме через цю справу Семен Кривонос знявся з конкурса на голову НАБУ у 2016 році.

    Водночас, за інформацією Бондаренко, співробітники СБУ не дослідили, що тоді ж Семен Кривонос записав на юну племінницю-студентку Черненко Ольгу Олегівну земельну ділянку неподалік (кад.№3223186600:02:0..:0…*) яку через підставних осіб було вкрадено в ДП «Київське лісове господарство». Тривають суди (№372/955/23) тому Черненко та Кривонос до цього часу не можуть продати ділянку.

    В той же час Семен Кривонос записав на себе особисто дві вкрадені в лісгоспу ділянки неподалік: 1,99г а кад.№3223184200:07:002:0034 цю ділянку Кривонос потім переписав на партнера Сергія Льовочкіна – Артемія Єршова та ділянку площею 1,93 га кад.№3223184200:07:003:0004 “подарував” партнеру родини Кучми-Пінчука Михайлу Мушенко.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що схему “наїзду” на антикорупційні структури НАБУ та САП запропонував Олег Татаров.

  • Львівського депутата підозрюють у введенні суду в оману — що відомо

    Львівського депутата підозрюють у введенні суду в оману — що відомо

    НАБУ та САП повідомили про підозру депутату Сокальської міської ради Львівської області Володимиру Ковальчуку. Йдеться про ймовірне введення суду в оману та використання підроблених документів у межах справи, що стосується можливого незаконного збагачення керівника АМКУ Павла Кириленка.

    За даними слідства, під час розгляду справи у Вищому антикорупційному суді тесть Кириленка, Олександр Матієнко, пояснював походження коштів на придбання елітної нерухомості в Києві. У суді він заявив, що отримав позику у розмірі 800 тис. доларів від Ковальчука.

    За ці кошти родина Матієнків нібито придбала об’єкти нерухомості у ЖК бізнес-класу «Оболонь плаза». Водночас НАБУ та САП вважають, що походження цих активів пов’язане безпосередньо з самим Кириленком.

    Під час допитів та судових засідань виникли суперечності у версіях сторін. Зокрема, Матієнко не зміг чітко пояснити деталі угоди, а також походження та використання коштів. Його пояснення щодо планів із ремонтом і подальшим продажем нерухомості також викликали сумніви у слідства.

    Окрему увагу правоохоронці звернули на сам договір позики. За даними експертизи, документ, датований 2021 роком, фактично був створений значно пізніше — у 2024 році, а підписи та записи могли бути виконані заднім числом. Також експерт дійшов висновку, що документ намагалися штучно «зістарити».

    Попри це, у серпні 2025 року суд першої інстанції задовольнив позов Ковальчука про стягнення боргу. Проте САП оскаржила це рішення, і справа нині перебуває на розгляді апеляційного суду.

    Слідство також вважає, що депутат міг подати недостовірні дані у декларації, зокрема щодо нібито наданої позики, а також використати фіктивні документи для створення доказів у суді.

    Дії Ковальчука кваліфіковано за низкою статей Кримінального кодексу, що передбачають відповідальність за введення суду в оману, використання підроблених документів і декларування недостовірної інформації.

    Ситуація розвивається на тлі окремого провадження щодо Павла Кириленка, якому раніше також повідомили про підозру у недекларуванні майна, а його дружина отримала підозру у пособництві в незаконному збагаченні.

  • НАБУ і САП оголосили підозру депутату через «позику» для родини голови АМКУ Кириленка

    НАБУ і САП оголосили підозру депутату через «позику» для родини голови АМКУ Кириленка

    Детективи НАБУ та прокурори САП повідомили про підозру депутату однієї з міських рад Львівської області, якого слідство вважає причетним до створення фіктивної схеми для пояснення походження активів родини голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка.

    Про підозру офіційно повідомили в НАБУ і САП. За даними джерел у правоохоронних органах, йдеться про депутата Сокальської міської ради Володимира Ковальчука.

    Йому інкримінують надання завідомо неправдивих показань, використання підроблених документів і внесення недостовірної інформації до декларації.

    За версією слідства, Ковальчук фігурує у справі про незаконне збагачення Павла Кириленка, яку нині розглядає Вищий антикорупційний суд. Детективи неодноразово допитували депутата, оскільки саме він нібито виступив позикодавцем для родини посадовця.

    Йдеться про суму у 800 тисяч доларів, яку тесть Кириленка Олександр Матієнко пояснював у суді як джерело коштів для придбання елітної нерухомості у Києві. Зокрема, мова про квартири, офісні приміщення та паркомісця у житловому комплексі бізнес-класу.

    Матієнко стверджував, що ці кошти були частиною спільного бізнес-проєкту з Ковальчуком — придбання нерухомості з подальшим перепродажем. Водночас він визнав, що раніше не займався операціями з нерухомістю та не пам’ятає ключових деталей угоди.

    У НАБУ заявляють, що депутат надав неправдиві свідчення щодо позики, яка фактично мала створити «штучні докази» для захисту Кириленка. Крім того, слідство вважає, що Ковальчук задекларував фіктивну позику та навіть звернувся до суду з позовом про стягнення неіснуючого боргу.

    Журналісти встановили, що у 2025 році депутат дійсно подав позов до Ужгородського міськрайонного суду про стягнення 800 тисяч доларів із родини Матієнків. Під час розгляду справи прокурори САП посилалися на експертизу, яка показала, що договір позики було фактично створено у 2024 році, хоча він датований 2021 роком.

    Експерти також дійшли висновку, що документ намагалися штучно «зістарити». Попри це, суд першої інстанції задовольнив позов Ковальчука. Наразі САП оскаржує це рішення в апеляції.

    Сам депутат відкидає звинувачення. У коментарі журналістам він заявив, що вважає підозру необґрунтованою і пов’язує її з тиском з боку слідства.

    «Це створено для тиску на мене, щоб я дав покази. Я є свідком у справі», — заявив Ковальчук.

    Паралельно правоохоронці продовжують розслідування щодо самого Павла Кириленка. Його підозрюють у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні активів на понад 70 мільйонів гривень.

    За даними слідства, у декларації за 2024 рік він не вказав 20 об’єктів нерухомості та автомобіль преміум-класу, які були оформлені на родичів його дружини.

    Справу Кириленка вже передали до суду, однак вона продовжує розширюватися новими епізодами та фігурантами, що може свідчити про системний характер схеми.

  • Скандал навколо НАБУ: з’явились заяви про справу проти Кривоноса

    Скандал навколо НАБУ: з’явились заяви про справу проти Кривоноса

    Директор Національного антикорупційного бюро України Семен Кривонос фігурує у кримінальному провадженні 2014 року щодо можливого вимагання хабаря за виділення земельної ділянки на Київщині. Про це заявив колишній прокурор САП Станіслав Броневицький.

    За його словами, йдеться про події у селі Старі Безрадичі під Києвом, де у 2014 році Кривонос обіймав посаду начальника реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції.

    Броневицький стверджує, що тоді посадовець нібито діяв у змові з головою сільради та керівником місцевого підрозділу Держземагентства. За версією слідства, вони вимагали від громадянина 120 тисяч доларів США за виділення земельної ділянки площею 0,25 гектара для будівництва житла.

    Згідно з оприлюдненими матеріалами, ділянку оформлювали на підставну особу, яку, за словами екс-прокурора, підшукав саме Кривонос. Він також нібито сприяв швидкому оформленню права власності через реєстраційну службу.

    У грудні 2014 року правоохоронці проводили обшуки у фігурантів справи, зокрема за місцем проживання та роботи Кривоноса, а також у його автомобілі. Під час слідчих дій вилучили мобільні телефони та інші речові докази.

    Броневицький заявляє, що інформація про це кримінальне провадження нібито не була розкрита під час конкурсу на посаду директора НАБУ.

    Водночас варто зазначити, що наведені дані є заявами сторони, яка їх оприлюднила, і потребують офіційної правової оцінки та підтвердження у встановленому законом порядку.

  • Ексслідчий Нацполіції Поталап отримав вирок у справі про вимагання 150 тисяч доларів

    Ексслідчий Нацполіції Поталап отримав вирок у справі про вимагання 150 тисяч доларів

    Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості у справі колишнього старшого слідчого Головного слідчого управління Національної поліції В’ячеслава Поталапа, якого обвинувачували у вимаганні хабаря в розмірі 150 тисяч доларів.

    Як встановило слідство, у 2024 році Поталап разом з оперуповноваженим Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції Олександром Масловим та прокурором спеціалізованої екологічної прокуратури Андрієм Грицаном організували схему отримання неправомірної вигоди від фігуранта кримінального провадження щодо незаконного видобутку корисних копалин.

    Слідчий, маючи доступ до матеріалів справи та повноваження ініціювати обшуки й арешти майна, запропонував підозрюваному “вирішити питання” за 150 тисяч доларів. За ці кошти правоохоронці обіцяли не проводити нових обшуків, не арештовувати техніку, сприяти зняттю вже накладених обмежень і швидше завершити розслідування.

    Передача грошей відбулася 11 квітня 2024 року на автозаправці у Глевасі Київської області. Кошти через посередника-адвоката передав брат основного фігуранта справи. Після отримання неправомірної вигоди одного з учасників схеми затримали детективи НАБУ.

    У лютому 2026 року В’ячеслав Поталап уклав угоду зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою, визнав свою провину та погодився співпрацювати зі слідством. Також він перерахував 300 тисяч гривень на потреби сил оборони України.

    Вищий антикорупційний суд визнав його винним за частиною 4 статті 368 Кримінального кодексу України та призначив покарання у вигляді восьми років позбавлення волі з конфіскацією рухомого майна і забороною працювати в правоохоронних органах протягом трьох років.

    Водночас суд звільнив його від відбування покарання з випробувальним строком на три роки.

    На цей період він зобов’язаний регулярно з’являтися до органів пробації, повідомляти про зміну місця проживання або роботи та не виїжджати за кордон без дозволу. Застава у розмірі понад 600 тисяч гривень залишатиметься чинною до набрання вироком законної сили.

    Суд також врахував як пом’якшувальні обставини щире каяття, співпрацю зі слідством та відсутність матеріальної шкоди від злочину.

  • Керівники НАБУ і САП запропонували підвищити зарплати суддям ВАКС

    Керівники НАБУ і САП запропонували підвищити зарплати суддям ВАКС

    Директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос та керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко звернулися до уряду з пропозицією внести зміни до бюджетного законодавства на 2026 рік. Серед ключових ініціатив — перегляд механізму нарахування винагород суддям Вищого антикорупційного суду.

    У листі, оприлюдненому у публічному доступі, йдеться про необхідність скасувати обмеження прожиткового мінімуму, який зараз використовується як база для розрахунку суддівських окладів. У разі ухвалення таких змін розмір щомісячних виплат суддям ВАКС може зрости на десятки або навіть сотні тисяч гривень.

    Крім фінансових змін, антикорупційні органи пропонують реформувати процесуальні правила розгляду справ у Вищому антикорупційному суді. Зокрема, йдеться про перехід до одноосібного розгляду справ суддею замість чинної практики колегії з трьох суддів. Також пропонується виключити з Кримінального процесуального кодексу норму, яка гарантує високопосадовцям розгляд їхніх справ колегією суддів.

    На думку авторів ініціативи, такі зміни дозволять зменшити навантаження на суд та пришвидшити розгляд антикорупційних справ.

    Окремо у зверненні пропонується створити спеціалізовану незалежну експертну установу для проведення експертиз у кримінальних провадженнях, які розслідує НАБУ. Йдеться про формування окремої структури судових експертів, що працюватимуть із матеріалами антикорупційних розслідувань.

    Керівники антикорупційних органів також виступають за розширення процесуальних повноважень керівника САП. Зокрема, пропонується надати йому право самостійно вносити до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості щодо можливих злочинів народних депутатів. Наразі така процедура передбачає участь Генерального прокурора.

    На думку представників НАБУ і САП, відсутність таких повноважень може затягувати початок розслідувань щодо членів парламенту.

    Серед інших пропозицій — перегляд правил оприлюднення судових рішень у Єдиному державному реєстрі. У листі пропонується запровадити обмеження щодо публікації деяких ухвал і рішень у справах, які розслідують антикорупційні органи. Водночас детальний механізм таких обмежень у документі не уточнюється.

    Ініціативи керівників антикорупційних органів уже викликали дискусію серед юристів та експертів. Деякі з них вважають, що фінансові ініціативи щодо суду з боку органів обвинувачення можуть викликати питання щодо балансу між сторонами процесу.

    Крім того, експерти звертають увагу на питання ефективності роботи антикорупційної системи. За результатами аудиту, проведеного у 2025 році, значна частина розслідувань НАБУ роками перебуває на стадії досудового слідства, не доходячи до судових вироків.

  • Після підозри НАБУ Тимошенко співпраця «Слуги народу» і «Батьківщини» у Раді зупинилася

    Після підозри НАБУ Тимошенко співпраця «Слуги народу» і «Батьківщини» у Раді зупинилася

    Після оголошення підозри народній депутатці та лідерці партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко співпраця між фракціями «Слуга народу» і «Батьківщина» у Верховній Раді фактично припинилася. Про це повідомляють співрозмовники у парламенті.

    За інформацією джерел, ситуація загострилася після візиту детективів Національного антикорупційного бюро та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до партійного офісу «Батьківщини». Саме після цих подій Тимошенко у розмовах із депутатами заявила, що розслідування є політично мотивованим.

    За словами співрозмовників у Раді, лідерка «Батьківщини» нібито назвала справу «руками Арахамії» і заявила, що влада таким чином «зливає опозицію». Після вручення підозри депутати фракції БЮТ на певний час перестали брати участь у засіданнях погоджувальної ради та не з’являлися на окремих парламентських засіданнях.

    Джерела зазначають, що після цього робоча взаємодія між фракціями фактично зупинилася. За даними інсайдерів, нині у парламенті не відбувається координації голосувань між «Слугою народу» та «Батьківщиною».

    У публічних заявах Тимошенко також звучала критика на адресу влади, зокрема щодо так званого «зовнішнього управління» державою. На думку співрозмовників у парламенті, така риторика зменшує шанси на те, що фракція «Батьківщина» підтримуватиме законопроєкти, необхідні для співпраці з міжнародними партнерами — зокрема з Міжнародним валютним фондом та в межах програми Ukraine Facility.

    За інформацією джерел, оперативна підозра НАБУ стала реакцією на матеріали, у яких нібито зафіксовані наміри Тимошенко зруйнувати парламентську більшість. Водночас ситуація збіглася із невиконанням домовленостей щодо підтримки фракцією «Батьківщина» низки кадрових рішень у Верховній Раді, які просувалися Офісом президента та головою фракції «Слуга народу» Давидом Арахамією.

    На цьому тлі у парламенті говорять про новий етап політичного конфлікту між владою та однією з ключових опозиційних сил.

  • Мільйони через офшори: у справі «Укроборонпрому» з’явилися нові підозрювані

    Мільйони через офшори: у справі «Укроборонпрому» з’явилися нові підозрювані

    Детективи НАБУ спільно з прокурорами САП викрили організовану злочинну групу, яка упродовж 2014–2019 років заволоділа коштами державних підприємств оборонної галузі на суму понад 32 млн гривень. Йдеться про підприємства, що входять до структури концерну «Укроборонпром».

    За даними слідства, учасники схеми також намагалися незаконно заволодіти ще понад 19 млн гривень, однак реалізувати цей епізод їм не вдалося через початок активних слідчих дій правоохоронців.

    Слідство встановило, що схема полягала у штучному залученні іноземних компаній до виконання посередницьких послуг під час укладання зовнішньоекономічних контрактів на постачання продукції військового призначення. Формально ці компанії мали допомагати у реалізації контрактів, однак фактично жодних послуг не надавали.

    Насправді всю роботу виконували штатні співробітники державного підприємства-спецекспортера. Водночас іноземні фірми, зареєстровані у Великій Британії та Чехії, отримували значні кошти нібито за посередницькі послуги.

    Упродовж 2014–2019 років таким компаніям було перераховано понад 560 тисяч доларів США (еквівалент приблизно 13,3 млн грн) та майже 670 тисяч євро (близько 19,3 млн грн). За версією слідства, ці гроші проходили через рахунки фіктивних компаній і згодом розподілялися між учасниками злочинної групи.

    Крім того, у період з 2016 по 2019 рік службові особи підприємства-спецекспортера підготували документи для виплати ще близько 172 тисяч доларів США (приблизно 4,4 млн грн) та майже 500 тисяч євро (близько 14,7 млн грн) на користь компаній-нерезидентів. Однак ці кошти не були перераховані, оскільки учасники схеми дізналися про активні слідчі дії НАБУ і САП щодо подібних оборудок.

    Серед підозрюваних у справі — колишній директор державного підприємства, який нині обіймає посаду одного із заступників генерального директора АТ «Українська оборонна промисловість», колишній радник директора підприємства-спецекспортера та бенефіціар приватної компанії.

    Дії фігурантів кваліфіковано за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема щодо заволодіння майном в особливо великих розмірах, легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, службового підроблення та замаху на привласнення коштів.

    Також відомо, що колишній радник директора підприємства-спецекспортера та бенефіціар приватної компанії фігурують ще в одному кримінальному провадженні НАБУ і САП. У тій справі їх підозрюють у заволодінні 146 млн гривень державних підприємств оборонної галузі.

  • САП вимагає конфіскувати торговий центр, який належить родині посадовця ДМС на Хмельниччині

    САП вимагає конфіскувати торговий центр, який належить родині посадовця ДМС на Хмельниччині

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала позов до суду про конфіскацію активів начальника Хмельницького відділу Державної міграційної служби №1 Вадима Сідлецького та його дружини Вікторії. Йдеться про майно, законність походження якого викликала сумніви під час перевірки.

    Підставою для звернення до суду стали результати моніторингу способу життя, проведеного Національним агентством з питань запобігання корупції. За даними НАЗК, у посадовця та його дружини виявили активи на суму 7,35 млн грн, які вони не могли придбати за рахунок офіційних доходів.

    У межах перевірки встановлено, що протягом 2021–2023 років дружина посадовця Вікторія Сідлецька придбала торговельний центр у селищі Чорний Острів на Хмельниччині. Йдеться про комплекс нерухомості, до якого входять магазини змішаної торгівлі, кафе, офісні приміщення та житлова квартира.

    Згідно з даними декларації Вадима Сідлецького за 2023 рік, його дружина є власницею об’єкта нерухомості загальною площею 933 квадратні метри у смт Чорний Острів. Саме цей об’єкт, імовірно, став предметом позову антикорупційних органів.

    17 жовтня 2023 року Вікторія Сідлецька оформила у власність завершений будівництвом комплекс нерухомості — магазин змішаної торгівлі, кафе, офісні приміщення та житлову квартиру загальною площею 913,8 квадратного метра, з яких житлова площа становить 52,7 квадратного метра.

    За документами, кошторисна вартість об’єкта на момент введення в експлуатацію 15 вересня 2023 року становила 13,7 млн грн. З цієї суми 12,2 млн грн припадали на будівельні роботи, ще 1,5 млн грн — на обладнання. У 2024 році також було проведено реконструкцію об’єкта на суму близько 200 тисяч гривень.

    Разом з тим аналіз доходів родини показав значну невідповідність між офіційними заробітками та вартістю придбаного майна. За підрахунками НАЗК, сукупні законні доходи сім’ї за відповідний період становили близько 6,35 млн грн.

    Таким чином різниця між вартістю придбаного об’єкта та задекларованими доходами склала 7,35 млн грн. Ця сума перевищує 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що є підставою для цивільної конфіскації необґрунтованих активів.

    При цьому, хоча об’єкт нерухомості і був відображений у деклараціях посадовця за 2023–2024 роки, вартість майна на момент набуття дружиною зазначена не була.

    Наразі САП звернулася до суду з вимогою визнати ці активи необґрунтованими та конфіскувати їх у дохід держави.

  • САП розпочала розслідування щодо підрядів у Лозівській міськраді

    САП розпочала розслідування щодо підрядів у Лозівській міськраді

    У Лозівській громаді Харківської області правоохоронці перевіряють використання бюджетних коштів, спрямованих на ремонти соціальної інфраструктури. Йдеться про низку багатомільйонних підрядів у сфері освіти та медицини, укладених за час керівництва міською радою головою громади Сергієм Зеленським.

    За наявною інформацією, значна частина фінансування була зосереджена на капітальних ремонтах об’єктів, які формально належать до пріоритетних напрямків — шкіл та медичних закладів. Водночас договори укладалися з обмеженим колом підрядних компаній, що викликало питання щодо рівня конкуренції під час проведення закупівель.

    Зокрема, через Управління освіти, молоді та спорту було підписано три договори з ТОВ «ТТ 2006» на проведення капітальних ремонтів харчоблоків у ліцеях №7, №1 та №3. Загальна вартість робіт перевищила 58 мільйонів гривень. Предмет закупівель визначався як «одна робота», без детального розподілу обсягів, що, за оцінками експертів, ускладнює контроль фактичного виконання та вартості робіт.

    Окремо увагу привернув контракт на 47,4 мільйона гривень щодо ремонту реабілітаційного відділення стаціонару №2 КНП «Лозівське територіальне медичне об’єднання». Переможцем тендеру стало ТОВ «РЕМБУДКО», яке було єдиним учасником процедури. У кошторисній документації, за попередніми оцінками, окремі позиції обладнання, зокрема системи кондиціювання, могли бути закладені за цінами, що суттєво перевищують середньоринкові показники.

    Також звертається увага на швидкість проходження експертизи проєктної документації. Перевірка кошторисів багатомільйонних об’єктів тривала лічені дні, що може свідчити про формальний характер контролю фінансових розрахунків.

    Ситуація отримала процесуальний розвиток після втручання суду. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі №991/1069/26 Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру зобов’язано внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.

    Наразі слідство має встановити, чи були бюджетні витрати на ремонти соціальних об’єктів економічно обґрунтованими, а також перевірити можливу наявність системного перерозподілу коштів через підконтрольні підрядні структури.