Uanews.life

Позначка: САП

  • Донька мера Тернополя Сергія Надала придбала нерухомість у США майже за 2 млн доларів

    Донька мера Тернополя Сергія Надала придбала нерухомість у США майже за 2 млн доларів

    Донька міського голови Тернополя Сергія Надала Анастасія Надал опинилася в центрі уваги після появи інформації про придбання дорогої нерухомості у США. Йдеться про віллу в Маямі вартістю майже 2 мільйони доларів, розташовану в одному з престижних районів міста.

    За наявними даними, нерухомість оформлена на чоловіка Анастасії Надал — Рубена Родрігеса. Водночас у відкритих джерелах відсутня інформація про офіційні доходи, які могли б пояснити можливість придбання такого об’єкта нерухомості.

    Це не перша інвестиція родини у нерухомість у США. Раніше Анастасія Надал стала власницею апартаментів у Маямі вартістю близько 380 тисяч доларів. І в цьому випадку також не простежується публічно підтверджений фінансовий ресурс для здійснення покупки.

    На цьому тлі увагу привертає кримінальне провадження, відкрите НАБУ та САП щодо можливого незаконного збагачення мера Тернополя Сергія Надала. За інформацією джерел, розслідування тривалий час не демонструє активного процесуального руху та фактично перебуває у підвішеному стані.

  • САП зареєструвала справу проти очільниці АРМА Ярослави Максименко

    САП зареєструвала справу проти очільниці АРМА Ярослави Максименко

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура відкрила кримінальне провадження, у якому фігурує тимчасова виконувачка обов’язків голови Агентства з розшуку та менеджменту активів Ярослава Максименко. Розслідування здійснюється за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України — зловживання владою або службовим становищем.

    За наявною інформацією, провадження було зареєстроване 23 січня. Деталі можливих порушень правоохоронці наразі не розголошують. У САП утримуються від коментарів щодо суті підозрюваних дій, а сама Максименко публічно ситуацію поки не коментувала.

    Ярослава Максименко очолила АРМА у статусі виконувачки обов’язків у серпні 2025 року. До призначення вона працювала директоркою департаменту політики власності та санкцій Міністерства економіки під час керівництва відомством Юлією Свириденко. Раніше Максименко також була радницею з корпоративних питань у Фонді державного майна в період, коли установу очолював Дмитро Сенниченко, який нині перебуває за кордоном і фігурує у низці антикорупційних розслідувань.

    У її професійній біографії згадується участь у компанії «Кримпроект-сервіс», зареєстрованій у Криму у 2011 році та ліквідованій у 2020-му. Крім того, вона входила до наглядової ради Одеського припортового заводу та виконувала управлінські функції в Об’єднаній гірничо-хімічній компанії — державних підприємствах, які раніше ставали об’єктами розслідувань НАБУ і САП. Водночас процесуальних претензій безпосередньо до Максименко до цього часу не висувалося.

    Окрему увагу викликають і задекларовані фінансові операції посадовиці. У 2025 році вона придбала квартиру в Києві площею понад 115 квадратних метрів за 6,1 млн гривень. Угоду було укладено в той самий день, коли Максименко продала іншу нерухомість, отримавши 6,3 млн гривень. У декларації також зазначено автомобіль Infiniti QX60 2014 року випуску, понад 1 млн гривень річної заробітної плати та готівкові заощадження у розмірі 25 тисяч доларів. Її чоловік задекларував близько 1,8 млн гривень доходу за 2024 рік.

    Відкриття кримінального провадження може вплинути на подальший перебіг конкурсу на посаду повноцінного голови АРМА, а також посилює увагу до діяльності керівництва агентства, яке відповідає за управління арештованими активами в Україні.

  • НАБУ і САП оголосили підозру ексглаві Держлікслужби Роману Ісаєнку

    НАБУ і САП оголосили підозру ексглаві Держлікслужби Роману Ісаєнку

    Антикорупційні органи повідомили про підозру у декларуванні недостовірної інформації колишньому керівнику Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками Роману Ісаєнку. Процесуальне керівництво у справі здійснює Спеціалізована антикорупційна прокуратура, розслідування — Національне антикорупційне бюро України.

    За даними слідства, посадовець під час перебування на посаді не задекларував житловий будинок у Київській області. Нерухомість придбали у січні 2022 року та оформили на батьків його дружини, однак, за версією правоохоронців, фактично нею користувалася сім’я Ісаєнка.

    Йдеться про будинок у селі Нові Безрадичі. У лютому 2025 року журналісти проєкту Bihus.Info зафіксували ексчиновника на виїзді з території маєтку, якого не було вказано у його декларації. За оцінками журналістів, вартість такої нерухомості може сягати 300 тисяч доларів.

    Офіційно будинок належить родичам дружини експосадовця. Водночас під час спілкування з журналістами Ісаєнко не зміг пояснити походження коштів на придбання об’єкта.

    Крім того, Bihus.Info раніше оприлюднили розслідування щодо можливих зловживань у сфері перевірки лікарських засобів під час його керівництва службою.

    Романа Ісаєнка було звільнено з посади у січні цього року. Слідство триває, правоохоронці встановлюють усі обставини можливого правопорушення.

  • ВАКС арештував майно заступника глави МОЗ на понад 3,2 млн грн

    ВАКС арештував майно заступника глави МОЗ на понад 3,2 млн грн

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до Вищого антикорупційного суду з позовом щодо активів заступника міністра охорони здоров’я та головного державного санітарного лікаря України Ігоря Кузіна. Йдеться про майно на суму понад 3,2 мільйона гривень, яке прокуратура просить визнати необґрунтованим.

    За даними позову, предметом спору стали дві земельні ділянки та два житлові будинки у Київській області, набуті посадовцем у 2021–2022 роках. Суд у межах забезпечення позову наклав арешт на відповідне майно до розгляду справи по суті.

    Згідно з декларацією, Ігор Кузін задекларував 1 467 737 гривень заробітної плати у Міністерстві охорони здоров’я, 27 766 гривень доходу за сумісництвом та 1 544 гривні іншого доходу. Сукупний задекларований дохід становить близько 1,5 мільйона гривень, що менше вартості набутого нерухомого майна.

    У 2021 році посадовець придбав земельну ділянку площею 2000 квадратних метрів і житловий будинок площею 98,8 квадратного метра у Старих Безрадичах. У 2022 році він став власником ще однієї ділянки площею 1420 квадратних метрів та будинку площею 105,1 квадратного метра у Тарасівці. Усі об’єкти оформлені у повну приватну власність.

    Період набуття активів збігається з роками активних державних закупівель у сфері охорони здоров’я. У цей час на фармацевтичному ринку концентрувалися значні бюджетні контракти, зокрема у межах програм МОЗ та НСЗУ. Регуляторні рішення міністерства безпосередньо впливають на умови доступу компаній до державного фінансування, що робить прозорість і відповідність способу життя посадовців задекларованим доходам предметом підвищеної уваги.

    Позов САП стосується не лише оцінки конкретних об’єктів нерухомості, а й загального питання відповідності активів офіційним доходам посадовця. Розгляд справи у Вищому антикорупційному суді триває.

  • Колишнього заступника керівника ОП судитимуть за активи на 17 мільйонів гривень

    Колишнього заступника керівника ОП судитимуть за активи на 17 мільйонів гривень

    Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури 24 лютого скерував до суду обвинувальний акт стосовно колишнього заступника керівника Офісу президента Андрія Смирнова та власника будівельної компанії. Ексчиновника обвинувачують у незаконному збагаченні, легалізації незаконно набутого майна та одержанні неправомірної вигоди.

    За даними слідства, у 2019–2021 роках посадовець легалізував незаконно отримані кошти шляхом фінансування будівництва приватних будинків загальною площею понад 300 квадратних метрів у рекреаційній зоні на Одещині. Слідчі встановили, що він особисто контролював хід робіт, спілкувався з власником будівельної компанії, визначав обсяг і характер будівельних робіт та передав для їх оплати майже 6,5 мільйона гривень.

    Попри те, що збудований будинок фактично належав високопосадовцю, право власності спочатку оформили на товариство. Після повідомлення про підозру нерухомість переоформили на фізичну особу.

    Окремий епізод стосується 2022 року. За версією слідства, власник будівельної компанії звернувся до топпосадовця з проханням вплинути на рішення Антимонопольного комітету України щодо скасування результатів тендеру, у якому перемогло інше товариство, та забезпечити перемогу його компанії. В обмін на це він запропонував виконати будівельні роботи в будинку посадовця на узбережжі моря на суму 100 тисяч доларів.

    Слідство вважає, що ексчиновник погодився на пропозицію та, використовуючи службове становище, виконав обіцяне. Відповідні державні органи згодом ухвалили рішення, які були вигідні будівельній компанії.

    Крім того, у 2020–2022 роках, за даними НАБУ і САП, Смирнов набув активи на загальну суму 17,1 мільйона гривень. Йдеться про автомобілі Mercedes-Benz та Volkswagen, мотоцикли Honda і BMW, три паркомісця в Києві, квартиру у престижному житловому комплексі у Львові та земельну ділянку на Закарпатті.

    Більшу частину цього майна було оформлено на рідного брата посадовця, однак він зберіг за собою можливість повного розпорядження активами. Один із мотоциклів спершу зареєстрували на знайомого, а згодом переоформили на самого Смирнова.

    Слідство встановило, що офіційних доходів і заощаджень було недостатньо для придбання такого майна. Різниця між задекларованими доходами та вартістю активів становить 15,7 мільйона гривень.

    16 квітня 2025 року колишньому заступнику керівника ОП повідомили про підозру за статтями Кримінального кодексу, що передбачають відповідальність за незаконне збагачення, легалізацію доходів та одержання неправомірної вигоди. Власнику будівельної компанії інкримінують надання неправомірної вигоди службовій особі.

    З 6 травня 2025 року сторона захисту ознайомлювалася з матеріалами справи. Через затягування процесу детектив звернувся до суду з клопотанням про встановлення граничного строку. Суд погодився з доводами обвинувачення та визначив кінцеву дату ознайомлення — 23 лютого, після чого обвинувальний акт було направлено до суду.

  • У Києві посадовець СБУ отримав $68 тисяч за «вирішення питання» з ТЦК

    У Києві посадовець СБУ отримав $68 тисяч за «вирішення питання» з ТЦК

    23 лютого 2026 року в Києві правоохоронці задокументували одержання 68 тисяч доларів США неправомірної вигоди працівником одного з міжрайонних відділів Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області. За даними слідства, кошти передавалися за сприяння в оформленні фіктивної відстрочки від мобілізації.

    За процесуального керівництва прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури детективи Національного антикорупційного бюро України викрили посадовця під час одержання неправомірної вигоди.

    Як встановило слідство, службовець отримав 68 000 доларів США за «вирішення питання» щодо зняття з розшуку в територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки двох громадян. У подальшому їм планували оформити відстрочку від мобілізації.

    За інформацією правоохоронців, схема передбачала використання завідомо неправдивих документів про нібито наявність у військовозобов’язаних трьох дітей. Йшлося про фіктивні свідоцтва про народження, які начебто були видані за кордоном. Також, за версією слідства, посадовець мав використати службове становище для приховування протиправної діяльності.

    Дії фігуранта попередньо кваліфіковано за частиною 4 статті 368 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди службовою особою в особливо великому розмірі.

    Наразі тривають невідкладні слідчі дії. Вирішується питання про повідомлення підозри та обрання запобіжного заходу.

    Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

  • САП через ВАКС вимагає спецконфіскацію авто екскерівника БЕБ

    САП через ВАКС вимагає спецконфіскацію авто екскерівника БЕБ

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до суду з вимогою про спецконфіскацію активів екскерівника підрозділу Бюро економічної безпеки України Олег Ящук. Позов подано до Вищий антикорупційний суд на підставі матеріалів, переданих Національне агентство з питань запобігання корупції.

    Йдеться про дві автівки, які, за даними сторони обвинувачення, мають ознаки необґрунтованих активів: BMW X3 2023 року випуску (реєстраційний номер KA5800PC) та Toyota Camry 2023 року (номер AA9837PA). Обидва транспортні засоби були оформлені не на самого Ящука, а на інших осіб.

    BMW X3 зареєстровано на Богдана Зубець — сестру дружини Ящука, яка працює вчителькою. За версією слідства, щоб ускладнити ідентифікацію авто, були змінені номерні знаки на W07070A, які належать іншому транспортному засобу. Такі дії розглядаються як потенційне перешкоджання встановленню фактичного власника.

    Toyota Camry оформлена на Анатолій Слепенчук — близького знайомого Ящука. Правоохоронні органи також перевіряють походження коштів у розмірі близько 30 тисяч доларів, які пов’язують із цією особою, оскільки пояснення щодо їхнього походження наразі відсутні.

    Окрім автомобілів, у межах перевірки фігурує інформація про нерухомість, яка може перебувати у власності або користуванні Ящука в Дубаї та Відні. Ці дані також аналізуються в контексті можливого приховування активів.

    Загальна вартість двох автомобілів, які стали предметом позову до ВАКС, оцінюється майже у 4 млн гривень. Позов стосується виключно транспортних засобів, питання щодо інших активів розглядається окремо. Паралельно щодо Ящука проводяться слідчі дії.

    Рішення суду щодо спецконфіскації ще не ухвалене. У разі доведення необґрунтованості походження активів вони можуть бути стягнуті в дохід держави відповідно до чинного законодавства.

  • САП вимагає конфіскації майна екскерівника БЕБ Олега Ящука

    САП вимагає конфіскації майна екскерівника БЕБ Олега Ящука

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура ініціювала процедуру спеціальної конфіскації активів екскерівника одного з підрозділів Бюро економічної безпеки Олега Ящука. Підставою для звернення до суду стали матеріали Національного агентства з питань запобігання корупції, яке виявило ознаки необґрунтованого майна.

    Йдеться про два автомобілі преміум-класу — BMW X3 2023 року випуску та Toyota Camry 2023 року. За даними матеріалів, транспортні засоби були зареєстровані на третіх осіб.

    BMW X3 з номерним знаком KA5800PC оформлено на Богдану Зубець — вчительку та сестру дружини Ящука. При цьому, за інформацією слідства, для ускладнення ідентифікації автомобіля було використано інші номерні знаки — W07070A, які офіційно зареєстровані на інший транспортний засіб.

    Toyota Camry з номером AA9837PA записана на Анатолія Слепенчука, якого правоохоронці вважають близьким знайомим Ящука. За версією сторони обвинувачення, він не зміг підтвердити законне походження близько 30 тисяч доларів США, що могли бути використані для придбання автомобіля.

    САП подала до Вищого антикорупційного суду позов про визнання цих активів необґрунтованими та застосування спеціальної конфіскації. Загальна вартість двох автомобілів оцінюється майже у 4 мільйони гривень.

    Окрім транспортних засобів, у матеріалах перевірки фігурує інформація про нерухомість, пов’язану з Ящуком, зокрема об’єкти у Дубаї та Відні. Водночас наразі позов до ВАКС стосується лише автомобілів.

    За інформацією з правоохоронних органів, щодо ексчиновника БЕБ тривають слідчі дії. Деталі провадження поки що офіційно не розголошуються.

    Таким чином, справа Олега Ящука може стати черговим тестом для механізму цивільної конфіскації активів, який застосовується у випадках, коли вартість майна не відповідає задекларованим доходам посадовця або пов’язаних із ним осіб.

  • Масові допити депутатів спричинили кризу голосувань у Раді

    Масові допити депутатів спричинили кризу голосувань у Раді

    У Верховній Раді виникла напруга після масових викликів народних депутатів на допити до НАБУ. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк, заявивши, що ситуація всередині фракції «Слуга народу» вже вплинула на дисципліну голосувань і фактично заблокувала роботу парламенту.

    За словами Железняка, близько 50 парламентарів викликали на допити в якості свідків у межах однієї справи. Він послався на заяву депутатки Ольги Василевської-Смаглюк, яка раніше повідомила про масштабні виклики представників фракції.

    «Я от чула, що ще 50 людей викликали на допит в якості свідків по одній справі», — навів Железняк її слова. Він додав, що ця інформація відповідає дійсності та вже спричинила внутрішню реакцію.

    Железняк також нагадав, що раніше п’ять народних депутатів отримали підозри у межах провадження, пов’язаного з голосуванням «в рамках конвертів». За його словами, це посилило нервозність серед парламентарів.

    «Ряд народних депутатів озвучують позицію, що поки там НАБУ і САП по депутатам не зупиниться, ми не хочемо голосувати», — заявив він.

    За словами Железняка, частина депутатів навіть допускає можливість складання мандатів у разі продовження слідчих дій. Він процитував позицію окремих колег: «Якщо хочете — забирайте у нас мандат, без питань. Ми тут не тримаємося».

    Станом на зараз офіційних заяв від НАБУ або САП щодо масових викликів не оприлюднено. Водночас політичні наслідки вже відчутні — окремі голосування у Верховній Раді проходять із труднощами через недостатню кількість голосів.

    Таким чином, антикорупційні розслідування можуть мати прямий вплив на парламентську роботу, якщо внутрішній конфлікт у найбільшій фракції не буде врегульовано.

  • Колишній посадовець Міноборони вимагав понад мільйон доларів за тендер на будівництво

    Колишній посадовець Міноборони вимагав понад мільйон доларів за тендер на будівництво

    Детективи НАБУ та прокурори САП викрили колишнього тимчасово виконуючого обов’язки начальника одного з Центральних територіальних управлінь Міністерства оборони України у вимаганні неправомірної вигоди за сприяння київському забудовнику. Йдеться про другу підозру, висунуту цьому посадовцю антикорупційними органами.

    За даними слідства, у червні 2024 року підозрюваний запропонував представнику будівельної компанії організувати та забезпечити перемогу в конкурсі на зведення житлового комплексу для військовослужбовців і членів їхніх родин в одному з районів столиці.

    Свої «послуги» посадовець оцінив у 1,1 мільйона доларів. Згодом сума, за версією слідства, була зменшена до 690 тисяч доларів. Для початку проведення конкурсної процедури він вимагав надати перший транш у розмірі 100 тисяч доларів.

    Правоохоронці вважають, що мова йде про спробу використати службове становище для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі під час реалізації проєкту будівництва житла для військових.

    У серпні 2025 року НАБУ та САП уже повідомляли цьому ж посадовцю про підозру за схожими обставинами — тоді йшлося про вимагання коштів у іншого забудовника. Таким чином, нинішня справа стала другою у серії кримінальних проваджень, пов’язаних із діяльністю ексчиновника.

    Ім’я фігуранта офіційно не розголошується. Слідчі дії тривають. Процесуальні рішення щодо запобіжного заходу та подальшого розгляду справи ухвалюватиме суд.

    Антикорупційні органи наголошують, що розслідування у сфері використання бюджетних коштів, зокрема під час реалізації програм забезпечення військових житлом, залишається одним із пріоритетів.